Сьогодні, 10 липня, Україна вперше на офіційному рівні вшановує тих, хто, рятуючи інших, віддали власне життя. Цей день визначено як День пам’яті загиблих медиків – свято, що покликане навічно закарбувати у серцях нації подвиг людей, які стояли на передовій не зі зброєю, а з турботою, глибокими знаннями та безмежним серцем. Медична справа – це завжди про порятунок, про боротьбу за кожне життя, про відданість найвищим принципам гуманності. І в часи випробувань, коли країна переживає складні періоди, саме медики України опиняються на передовій, часто ризикуючи власним життям заради інших.Історія знає безліч прикладів неперевершеної мужності медичних працівників. Вони не лише лікують тілесні рани, а й підтримують дух, дарують надію, стають опорою для тих, хто опинився в найскрутнішому становищі. Саме тому шана загиблим медикам є надзвичайно важливою для всього суспільства. Вони – справжні герої в білих халатах, чия жертовність не має меж. Цей день пам’яті є нагодою для кожного українця зупинитися, згадати і подякувати тим, хто вже не з нами, але чий внесок у нашу спільну Перемогу та збереження людських життів є безцінним.Служба медиків, особливо в умовах війни, вимагає надлюдських зусиль. Вони працюють без сну та відпочинку, у небезпечних умовах, надаючи допомогу як військовим, так і цивільному населенню. Багато з них загинули, виконуючи свій професійний обов’язок – на лінії фронту, під обстрілами, у тимчасово окупованих територіях, в лікарнях, що стали мішенями ворога. Кожен із них – це окрема історія мужності, самопожертви та віри в життя. Їхня жертовність лікарів завжди буде прикладом для майбутніх поколінь.Запровадження офіційного Дня пам’яті загиблих медиків – це не просто формальність. Це вияв глибокої поваги та вдячності з боку держави та народу. Це нагадування про те, що ці люди віддали найцінніше – своє життя – заради нашого майбутнього. Ми пам’ятаємо кожне ім’я, кожну посмішку, кожен врятований ними подих. Ми шануємо їхню спадщину, їхній внесок у збереження нації та її здоров’я.Нехай цей день стане символом єдності, пам’яті та безмежної подяки медикам за їхній неоціненний вклад. Ми ніколи не забудемо імен тих, хто стояв на сторожі життя, хто своєю працею і самовіддачею писав нові сторінки героїзму. Ця пам’ять медиків житиме вічно у серцях українців, передаючись із покоління в покоління. Вічна пам’ять усім, хто віддав своє життя, рятуючи інших. Їхній подвиг надихає нас продовжувати боротьбу за світле майбутнє України.