Герої не вмирають: Пам’яті Дмитра Згонника

Сьогодні, 11 травня, ми згадуємо солдата Згонника Дмитра Васильовича. Він мав би відзначати свій день народження, але жорстока війна обірвала його молоде життя. Назавжди 35.

Дмитро народився у славетному місті Ніжин. Після закінчення ЗОШ № 10 у 2002 році, він вступив до Ніжинського професійного аграрного ліцею, де здобував знання та готувався до дорослого життя. З жовтня 2005 по листопад 2006 року Дмитро проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, демонструючи свою відданість та готовність захищати Батьківщину. Після служби в армії, Дмитро продовжив свій службовий шлях у МНС ДСНС, де працював на посаді пожежника-рятувальника, ризикуючи життям заради порятунку інших.

У важкі для країни часи, з 2014 по 2016 роки, Дмитро знову став до лав захисників, проходячи службу у в/ч А1880, де демонстрував мужність та професіоналізм. З 2018 по 2021 рік він працював у «Київпастранс» контролером, забезпечуючи порядок та безпеку пасажирів. Але поклик серця не дозволив йому залишатися осторонь, і 9 березня 2022 року Дмитро знову став на захист України, ставши на передову боротьби за свободу та незалежність.

На жаль, 17 травня 2022 року військовослужбовець Дмитро Згонник помер від поранення, отриманого під час оборони міста Чернігів. Його героїчна загибель стала непоправною втратою для родини, друзів та всієї України. У Дмитра залишилися мама і два брати, які зараз також захищають територіальну цілісність України, продовжуючи справу свого брата та сина.

Похований Дмитро на Троїцькому кладовищі у місті Ніжин. Світла пам’ять про справжнього патріота, українського воїна, який віддав своє життя, захищаючи нас і мирне українське небо, назавжди залишиться і збережеться в серцях тих, хто знав, любив і поважав Дмитра. Вічна слава та шана Герою!🇺🇦