Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо Роя Дениса Леонідовича, нашого земляка, якому 12 червня мало б виповнитися 27 років. На жаль, йому навіки 26… Ми завжди пам’ятатимемо його героїчний подвиг та відданість Україні. Він віддав своє життя за наше майбутнє, за що ми йому безмежно вдячні.

Денис народився 12 червня 1998 року в мальовничому селі Галиця, Ніжинського району, Чернігівської області. З 2004 по 2015 рік він навчався в Галицькій загальноосвітній школі, де здобував знання та формував свої життєві цінності. Після закінчення школи, Денис продовжив навчання у Київському вищому професійному училищі будівництва та архітектури. Там він здобув професію муляра, монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, а також електрозварювальника ручного зварювання. З 2017 року Денис працював електрозварювальником у Києві, де проявив себе як відповідальний та працьовитий фахівець.

Згодом, Денис повернувся до рідного Ніжина та працював монтажником з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на заводі «Ніжин – Сільмаш». У 2019 році він проходив строкову військову службу на Житомирщині, де отримав цінні навички та досвід. 5 грудня 2020 року Денис був нагороджений подякою «За проявлену ініціативу та старання, за зразковість у виконанні посадових обов’язків під час проходження військової служби за значну роботу у підтриманні військової дисципліни» та грамотою за здобуте перше місце з практичної стрільби. Ці нагороди свідчать про його відповідальність та професіоналізм.

Демобілізувавшись, Денис повернувся на попереднє місце роботи, де продовжував сумлінно виконувати свої обов’язки. З травня 2021 року він знову служив у Збройних силах України, демонструючи сміливість та мужність. Сміливий воїн мав позивний «Оса» та був нагороджений численними відзнаками, серед яких: нагрудний знак «За зразкову службу», відзнака командира «Знак доблесті», відзнака Міністра Оборони України «За зразкову службу» у 2023 році та наказом командира від 01.05.2024 року відзнака «Хрест пошани». Денис був одружений, а у березні 2024 року в нього народився син, якого він дуже любив.

Сержант Рой Денис Леонідович загинув у бою за свободу, незалежність та територіальну цілісність України 04 вересня 2024 року. Його героїчний подвиг назавжди залишиться в нашій пам’яті. 06 грудня 2024 року на честь загиблого Захисника на фасаді Галицького ЗЗСО було встановлено меморіальну дошку, щоб увіковічити його ім’я для майбутніх поколінь.

Вклоняємося перед відвагою, стійкістю та патріотизмом воїна Дениса… Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого. Дякуємо, земляче, за подвиг! Не забудемо твою мужність. Спочивай із миром! Вічна тобі пам’ять та слава!