Сьогодні, 13 червня, минає друга річниця з дня загибелі солдата Віктора Івановича Городницького. Вічна пам’ять Герою!

Городницький Віктор Іванович народився 7 липня 1976 року в селі Михайлівка, Сакського району, Автономної Республіки Крим (Україна). Згодом переїхав у село Щиборівка Хмельницької області, де минула його юність. Віктор навчався в Новоушицькому технікумі з 1991 по 1995 рік, здобувши фах техніка-механіка. Після технікуму одразу пішов служити в армію.

Більше 25 років проживав і працював у місті Хмільник. У 2014 році був призваний на службу, а через пів року звільнений у запас. Працював автомайстром на СТО, де його цінували і поважали як професіонала своєї справи із золотими руками. Віктор дуже любив свою роботу, обожнював ремонтувати машини, це було його життя. Його захопленням була риболовля, де він відпочивав душею. Любив подорожувати, завжди за кермом.

Майже кожного літа поїздка на море була обов’язком перед собою і родиною, так він відновлював сили. Був життєрадісний, завжди з усмішкою на обличчі. Віктор дуже любив життя і хотів, щоб його діти жили у вільній Україні. З початку повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, добровільно пішов до лав ЗСУ, щоб захистити свою сім’ю від російського загарбника, який напав на Україну.

Солдат Городницький Віктор Іванович служив стрільцем-снайпером у 3 механізованому взводі 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини А 0693. На передовій був механіком і водієм евакуаційної машини, вивозив поранених. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Загинув 13 червня 2023 року, вірний військовій присязі, захищаючи Батьківщину в населеному пункті Яковлівка, Бахмутського району, Донецької області.

У Віктора Івановича залишились: дружина Олена, сини Ілля, Назар та Михайло.

Вічна пам’ять і слава Герою! Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав своє життя за свободу, мир і незалежність Української держави. 🕯️