Сьогодні, 14 березня, ми згадуємо трагічні події, що сталися в Клубівці у 1943 році. Нацистські загарбники принесли вогонь та смерть у це мирне село. Полум’я охопило будинки, вулиці наповнились криками, а в небі кружляв літак, обстрілюючи беззахисних людей. Того дня загинуло 506 мирних жителів, серед яких було 215 дітей. Було спалено 365 осель, громадські будівлі та установи. Дванадцятьох жителів нацисти змусили йти попереду, використовували як живий щит, а потім розстріляли й спалили. Ця трагедія назавжди залишиться в пам’яті українського народу.

Сьогодні, вшановуючи пам’ять невинно загиблих, ми схиляємо голови перед їхнім подвигом та віддаємо шану тим, хто вижив, зберігши надію навіть в найтемніші часи. Ми пам’ятаємо кожен втрачений життєвий шлях, кожну зламану долю, і ніколи не забудемо злочини нацизму.

Керівництво громади разом із жителями віддають данину пам’яті всім жертвам — і тим, хто загинув у 1943-му, і тим, чиє життя обірвала нинішня російська агресія проти України. Ми єдині в нашому горі та непохитні у прагненні до миру та справедливості.

Війна приносить страждання, горе та біль. Ми повинні пам’ятати про жахіття минулого, щоб не допустити повторення подібних трагедій у майбутньому. Вшанування пам’яті жертв — це наш обов’язок перед ними та перед прийдешніми поколіннями.

Клубівка 1943: Ми пам’ятаємо кожного. Ця страшна сторінка історії нагадує нам про важливість миру, людяності та взаєморозуміння. Нехай пам’ять про загиблих буде вічною, а їхні душі знайдуть спокій. Ми молимося за мир в Україні та в усьому світі.

Ми вшановуємо пам’ять усіх загиблих внаслідок нацистських злочинів та російської агресії. Нехай їхня пам’ять буде благословенною. Світла пам’ять про жертв нацизму та російської агресії.