Сьогодні, 14 липня 2025 року, українська громада згадує долі тих, хто став на захист нашої країни. Саме цього дня, якби не жорстокі випробування війни, своє 30-річчя у колі найближчих людей мав би відзначати наш хоробрий, відважний та незламний український захисник, мешканець села Веренчанка – БУРЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ. Його ім’я для нас – символ незламної волі та великої любові до Батьківщини.
На жаль, вже четвертий рік поспіль тисячі сердець, сповнених надії та болю, звертаються до Всевишнього з єдиним проханням: щоб наш Герой, Сергій Бурчинський, знайшовся. Кожен день очікування є випробуванням, що посилює віру та зміцнює дух. Ми віримо, що наш зниклий безвісти захисник живий, що Господь береже його життя, дарує міцне здоров’я, непереборну силу, мужність та витривалість у найважчі моменти. Хай Матінка Божа опікується ним і прикриває своїм захисним плащем від усіх негараздів. Наші молитви за Сергія не припиняються, адже ми віримо, що він повернеться додому, до своєї родини, до своєї громади.

Навіть якщо очікування триває роками, віра у повернення живих зниклих безвісти воїнів не згасає. Ви – зниклий безвісти, але ніколи не будете забуті тими, хто вас щиро любить. Тими, хто живе зустріччю з вами, хто щодня у своїх мріях обіймає вас і готовий зробити все можливе, щоб ви знову могли жити повноцінним життям після пережитого болю та випробувань. Це спільне горе і спільна надія об’єднує українців по всій країні.

Голова Веренчанської територіальної громади Бойчук Володимир Дмитрович, депутатський склад, виконавчий комітет та всі жителі громади Веренчанки висловлюють глибоку вдячність за виховання такого сина та захисника – матері Ганні Василівні та батькові Миколі Олександровичу. Ваша жертовність та сила духу є прикладом для всієї України. Наші серця з вами, ми єдині у цій боротьбі. Ми разом! Молимось разом з Вами, віримо у диво і продовжуємо чекати на повернення кожного українського захисника, що бореться за нашу свободу. Історія Сергія Бурчинського – це історія тисяч українських родин, що живуть надією і долають випробування, чекаючи на повернення своїх Героїв. Ми пам’ятаємо і чекаємо.