Сьогодні, 16 березня 2025 року, на Верецькому перевалі відбулася спільна молитва, присвячена вшануванню пам’яті героїв Карпатської Січі. Ця подія є важливим нагадуванням про героїзм та жертовність січовиків, які віддали своє життя за незалежність України. Їхній подвиг став прикладом для багатьох поколінь українців, які продовжують боротьбу за свободу своєї країни.

На заході були присутні представники духовенства Тухольківського деканату УГКЦ, народний депутат України, депутати обласної ради, представники виконавчої влади та влади територіальної громади, а також жителі навколишніх сіл. Спільна молитва стала символом єдності та вшанування пам’яті загиблих героїв.

Ми висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до цієї важливої події. Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати про героїчне минуле та бути єдиними у прагненні відстояти суверенітет нашої держави. Тільки разом ми зможемо зробити все можливе для побудови успішної і процвітаючої України.

Довідково: 9 листопада 1938 року в Хусті була заснована “Організація народної оборони Карпатська Січ” під керівництвом Дмитра Климпуша. Січовики мали право носити військову форму, відзнаки та легку зброю, що підкреслювало їхній військовий статус. Окремо функціонував військовий штаб, який керував діяльністю організації.

Основою для формування Карпатської Січі стали осередки «Пласту», «Січі» та «Просвіти». До лав Січі добровільно приєднувалися вчителі, лікарі, службовці, студенти, гімназисти, семінаристи, робітники та демобілізовані військовослужбовці чехословацької армії. Також прибували добровольці з Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини, що свідчить про загальноукраїнський характер боротьби.

У лютому 1939 року чисельність Карпатської Січі сягала близько 15 тисяч осіб. Це свідчить про широку підтримку ідеї захисту Карпатської України.

15 березня 1939 року, в умовах остаточного розпаду Чехословаччини та збройної агресії з боку Угорщини, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю. Президентом було обрано Августина Волошина. Це був важливий крок до самовизначення та захисту українських земель.

Впродовж березня сили оборони Карпатської України провели близько 20 боїв з угорськими військовими підрозділами, які поступово захоплювали територію Закарпаття. У цих боях загинуло близько 1,5 тисячі українців, що стало трагічною сторінкою в історії боротьби за незалежність.

18 березня 1939 року угорські війська повністю зайняли територію Карпатської України. Окупаційна влада негайно запровадила воєнний стан та розпочала репресії проти січовиків, інтелігенції, державних і партійних діячів Карпатської України, а також духовенства. Метою було знищення будь-якого спротиву.

Арештованих українців утримували у в’язницях та таборах. Навесні 1939 року їх окремими групами розстріляли на Верецькому, Яблунецькому та Ужоцькому перевалах. Ці місця стали символами трагедії та мужності українського народу.