Сьогодні, 16 квітня 2025 року, на фасаді навчального закладу с. Михайлопіль було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь загиблого Героя-випускника – Чудака Романа Андрійовича. Це подія, що вшановує пам’ять про відважного воїна, який віддав своє життя за Україну. Відкриття меморіальної дошки стало виявом глибокої шани та вдячності громади за його подвиг.

Роман Андрійович Чудак народився 9 вересня 1996 року. З 2002 по 2011 роки навчався у Михайлопільській загальноосвітній школі, де здобував знання та знаходив друзів. Після закінчення школи, Роман продовжив навчання в Богунівському ліцеї, а після отримання атестату вступив до Одеського професійного ліцею морського транспорту, обравши свій професійний шлях.

Його односельці, родина, знайомі та друзі згадують Романа як світлу, добру та товариську людину. Він був працьовитим хлопцем з артистичними здібностями та неабияким почуттям гумору, завжди готовим підтримати та допомогти. У серці Романа палала любов до України, що спонукала його до захисту рідної землі.

У лютому 2023 року Роман Андрійович, відчуваючи свій обов’язок перед Батьківщиною, підписав контракт з одним із підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Він служив на різних напрямках, демонструючи відвагу та самовідданість. У жовтні 2024 року пройшов перенавчання та змінив рід військ, продовжуючи виконувати свій військовий обов’язок.

Як військовослужбовець 79-ї десантно-штурмової бригади, Роман був направлений на Курахівський напрямок, де брав участь у найскладніших боях. 22 листопада 2024 року, під час виконання бойового завдання, евакуаційну автівку, в якій перебував Роман, було вражено ворожим ФПВ-дроном. З важкими пораненнями та численними осколковими ураженнями, Роман був госпіталізований до Запоріжжя, а потім до Дніпра, де медики боролися за його життя.

На жаль, поранення виявилися смертельними. 2 грудня серце Романа Андрійовича зупинилося. Старший брат Євгеній, дізнавшись про поранення брата, негайно вирушив до нього, долаючи шлях через лінію фронту. Проте, на жаль, не встиг: за сто кілометрів від військового шпиталю його спіткала страшна звістка – Роман загинув… За місяць до трагедії, брати в останній раз змогли побачитись у Києві.

Життєвий шлях Романа був коротким, але сповненим гідності та відваги. Один рік та дев’ять місяців його життя припали на війну. Його ім’я назавжди залишиться взірцем мужності, патріотизму та безмежної любові до України. Вічна пам’ять Герою! Щирі співчуття батькам – Андрію Семеновичу та Світлані Анатоліївні, дружині Ірині, донечкам Каріні та Анні, сестрі Ірині та брату Євгену.

Відкриття меморіальної дошки – це важлива подія для громади Михайлополя та всієї України. Вона нагадує нам про подвиг Героїв, які віддали своє життя за нашу свободу та незалежність. Пам’ятаймо про кожного з них!