Сьогодні, 17 березня, в день народження загиблого Героя ми схиляємо голови у мовчанні! Антоненку Олександру Івановичу мало б виповнитися 46, але йому навіки 45…

З глибоким сумом і великою шаною ми згадуємо нашого Героя, Олександра Антоненка, який віддав своє життя заради нашого майбутнього та свободи України.

Олександр Антоненко народився 17 березня 1979 року в селі Феневичі Київської області. Там він здобув початкову освіту, заклавши фундамент для подальшого навчання та розвитку. У 1990 році, разом із сім’єю, переїхав до села Вороньки, що на Чернігівщині. Саме тут, у Вороньківській загальноосвітній школі, він продовжив навчання та завершив 11 класів.

Після закінчення школи Олександр пройшов строкову військову службу, виконавши свій громадянський обов’язок. Повернувшись до мирного життя, він створив сім’ю, одружившись та розпочавши новий етап у своєму житті. Олександр Антоненко вступив до Чернігівського педагогічного університету, де отримав вищу освіту та здобув професію вчителя фізичної культури та військової підготовки. Його педагогічна діяльність розпочалася у школі села Вороньки, де він передавав свої знання та навички молодому поколінню.

Згодом Олександр змінив професійний напрямок, присвятивши себе службі в органах внутрішніх справ. Він обіймав посади дільничного інспектора та оперативного чергового в Деснянському райвідділі міста Києва. За роки служби Олександр пройшов шлях від сержанта до майора поліції, демонструючи відданість та професіоналізм.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Олександр Антоненко не залишився осторонь. Він долучився до штурмового полку, ставши на захист рідної землі. З 2022 року, ризикуючи власним життям, він брав участь у бойових діях на сході України, в найгарячіших точках. Був заступником командира взводу, демонструючи мужність та лідерські якості. За проявлену відвагу та самовідданість Олександр Антоненко був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Срібний хрест”.

На жаль, 7 січня 2025 року, під час виконання бойового завдання на Донеччині, майор поліції Олександр Антоненко загинув, віддавши найцінніше – своє життя – за Україну. Його загибель – це непоправна втрата для родини, друзів та всіх, хто його знав.

Попрощалися та поховали Героя у селі Вороньки Новобасанської громади, де він провів значну частину свого життя. Його похорон став виразом глибокої скорботи та шани від місцевої громади та всіх, хто прийшов вшанувати пам’ять загиблого воїна.

Ми вічно пам’ятатимемо нашого Героя, Олександра Антоненка. Його ім’я залишиться жити в наших серцях, у пам’яті його родини та в історії нашого народу. Висловлюємо найглибші співчуття родині та близьким воїна. Ми завжди будемо вдячні за його внесок у наше майбутнє та мирне небо.

Вічна пам’ять Герою!