Сьогодні, 18 вересня, Україна вшановує світлу пам’ять справжнього Героя, сина своєї землі – Василя Дмитровича Шепеля. Він народився 4 січня 1975 року та завжди був прикладом життєрадісності й щирості. З юних років Василь обожнював футбол, знаходячи друзів на полі, і цю любов до активного життя та спорту він зберіг назавжди. Його щирість та відданість були невід’ємними рисами його характеру.

Василь був не лише люблячим батьком і працьовитим чоловіком, але й справжнім патріотом. Коли його Батьківщина опинилася під загрозою, він без вагань став на її захист. Служачи у мінометному підрозділі, Василь демонстрував неабияку мужність, високий професіоналізм та глибокий патріотизм, за що неодноразово отримував заслужені відзнаки. Його відданість справі захисту України була безмежною.

На жаль, 18 вересня 2024 року, виконуючи свій військовий обов’язок на Луганщині, біля населеного пункту Новолюбівка, Василь Шепель загинув під час запеклих боїв. Він мужньо протистояв ворожим FPV-дронам, залишаючись вірним військовій присязі та своїй землі до останнього подиху. Його жертовність є неоціненною.

Сьогодні ми згадуємо Василя не лише як хороброго воїна, який віддав життя за нашу свободу, але й як добру, чуйну людину, вірного друга, люблячого батька та дбайливого сусіда. Його подвиг, його любов до життя, його відвага – все це назавжди залишиться у наших серцях, як невмирущий символ боротьби за Україну. Пам’ять про таких героїв, як Василь Шепель, є тим, що об’єднує нас і дає сили рухатися вперед. Ми завжди будемо пам’ятати, шанувати та бути вдячними за його внесок у нашу перемогу. Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях та пам’яті поколінь. Дякуємо, Василю, за все!