Сьогодні, 18 травня, наші серця переповнені глибоким сумом та болем. Ми вшановуємо пам’ять про одну з найтрагічніших сторінок в історії кримськотатарського народу – насильницьку депортацію 1944 року. Цей жахливий злочин, здійснений радянським режимом, назавжди залишився в пам’яті поколінь, забравши життя десятків тисяч невинних людей, розлучивши сім’ї та позбавивши цілий народ рідної землі. Пам’ять про депортацію кримських татар є важливою для кожного українця.

Біль втрати і досі живе в серцях кримських татар, передаючись від батьків до дітей. Спогади про ті страшні дні, про роки вигнання та боротьби за повернення на Батьківщину, є не лише джерелом болю, а й символом неймовірної сили духу та непохитної віри у справедливість. Сьогодні, як ніколи, важливо пам’ятати про депортацію кримських татар.

Важливо наголосити, що вшанування пам’яті жертв геноциду не обмежується лише 18 травня. Упродовж року проводяться різноманітні заходи, спрямовані на збереження історії, підтримку кримськотатарської культури та боротьбу за відновлення прав народу. Ми повинні пам’ятати про депортацію кримських татар завжди.

Сьогодні, в умовах тимчасової окупації Криму, ці пам’ятні заходи набувають особливого значення. Кожна згадка про трагедію 1944 року, кожна розповідь про стійкість кримськотатарського народу є гучним нагадуванням для росії: її злочини не будуть забуті. Спроби стерти пам’ять, змінити історію, придушити ідентичність кримських татар – марні. Пам’ятаємо про депортацію кримських татар.

Ми віримо, що справедливість переможе, і кримськотатарський народ повернеться до вільного та мирного життя на своїй рідній землі. Пам’ятаємо. Сумуємо. Боремося. Важливо пам’ятати про депортацію кримських татар.