Глибоцька ОТГ
Пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу
Сьогодні, 18 травня, Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу та політичних репресій. Цей день є важливим нагадуванням про трагічні сторінки нашої історії та необхідність захисту прав людини.
Цього року ці дві скорботні дати об’єднані в один день, що робить вшанування пам’яті жертв геноциду ще більш символічним. Це болюче нагадування про жорстокість тоталітарного режиму та неймовірну стійкість людської гідності перед обличчям несправедливості. Геноцид кримськотатарського народу – це рана, яка ніколи не загоїться.
У травні 1944 року радянська влада вчинила один із найжахливіших злочинів – депортацію кримськотатарського народу. Тисячі невинних людей загинули в дорозі, а ще більше – у вигнанні. Це була цинічна спроба стерти цілий народ з його рідної землі, знищити його унікальну культуру та самобутню ідентичність. Пам’ять про цей злочин має жити вічно.
Ми ніколи не забудемо мільйони українців – жертв політичних репресій. Тих, хто постраждав лише за щире прагнення жити у вільній, незалежній та демократичній країні. Їхня боротьба за свободу є прикладом для наслідування.
Репресії безжально забрали цвіт нації – вчителів, талановитих науковців, відданих священників, працьовитих селян, самобутніх митців. У кожній українській родині є своя трагічна історія втрат, пекучий біль яких не вщухає з плином часу. Вшанування пам’яті жертв геноциду – це наш обов’язок перед минулим.
Нині, коли Україна знову мужньо бореться за свою свободу та гідність, ми особливо гостро відчуваємо надзвичайну цінність прав людини, свободи слова, незалежності та невід’ємного права на життя. Історична правда, за яку боролися та віддали своє життя жертви репресій, є міцною основою нашої національної ідентичності. Важливо вшановувати пам’ять жертв геноциду, щоб не допустити повторення подібних трагедій.
Схиляємо голови у глибокій шані перед усіма невинно загиблими. Наш святий обов’язок – берегти пам’ять, говорити правду та захищати непорушне право кожного народу на гідність, свободу і повноцінне життя. Ми повинні вшановувати пам’ять жертв геноциду та робити все можливе, щоб подібне ніколи не повторилося.


