19 серпня 2025 року наша громада віддала останню шану своєму герою, старшому лейтенанту ЗСУ Куценку В’ячеславу Сергійовичу. Це була болюча втрата для всіх, хто знав цього мужнього захисника України. В’ячеслав народився 26 травня 2002 року в мальовничому селі Кримки Олександрівського району Кіровоградської області. Його дитинство та юність пройшли в рідному селі, де він закінчив Голиківську загальноосвітню школу.

Прагнення до знань привело В’ячеслава до Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Там він навчався наполегливо, демонструючи високі результати, про що свідчать його відзнаки та грамоти. Друзі та викладачі згадують його як добру, щиру людину, завжди готову допомогти словом і ділом. Його серце було сповнене відданості Україні.

Після успішного завершення навчання, В’ячеслав вступив на службу до однієї з військових частин, де йому судилося віддати найдорожче – своє молоде життя, захищаючи Батьківщину. Назавжди йому залишилося 23 роки. Ця втрата залишила глибоку рану в серцях близьких та друзів, наповнюючи їх горем, розпачем і невимовною скорботою.

На церемонію прощання з мужнім сином України, своїм земляком, воїном-захисником та відданим патріотом В’ячеславом Куценком зібралися найрідніші люди, односельці та друзі. Нестерпно болить серце, коли розумієш, що наш захисник побачить Перемогу лише з небес. У цей надзвичайно важкий час, сповнений туги, ми розділяємо нестерпний біль втрати і висловлюємо найщиріші співчуття родині та близьким, усім, хто знав і любив нашого захисника – старшого лейтенанта В’ячеслава Куценка.

Вічна пам’ять і безсмертна слава українському воїну, який віддав життя за свободу та незалежність нашої Батьківщини, за кожного з нас.