Сьогодні, 19 червня 2025 року, український народ, і зокрема наша громада, схиляє голови у скорботі, вшановуючи пам’ять одного з тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність нашої держави. Саме два роки тому, 19 червня 2023 року, героїчно загинув наш мужній земляк, відданий Захисник України – БИЧОК Анатолій Васильович. Він народився 19 липня 1981 року, прожив гідне життя, а його подвиг назавжди вписаний золотими літерами в літопис української боротьби. Вшанування пам’яті Анатолія Бичка є не просто ритуалом, а глибоким виявом поваги та вдячності до тих, хто стоїть на захисті нашої Батьківщини. Цього дня староста та численні жителі громади зібралися на кладовищі, де спочиває Анатолій, щоб разом вшанувати його пам’ять. Покладання квітів, запалення лампадок, щирі слова спогадів – кожен елемент цієї церемонії був наповнений безмежною шаною та смутком. Люди ділилися добрими спогадами про Анатолія, згадуючи його як відповідального, відважного та щирого чоловіка, справжнього патріота своєї землі. Життєвий шлях Анатолія Бичка обірвався у вирі жорстоких боїв, але його ім’я та незламний подвиг житимуть вічно у серцях односельців та всіх українців. Він став символом мужності, честі та безмежної любові до рідної землі. Його жертовність є нагадуванням про високу ціну, яку ми платимо за мирне небо та право бути вільними. Вічна пам’ять про Захисника України Анатолія Бичка є нашим обов’язком перед майбутніми поколіннями, щоб вони знали та цінували героїзм тих, хто виборював їхню свободу. Кожен загиблий герой залишає незагоєну рану в серцях своїх рідних та близьких. Ми щиро співчуваємо родині БИЧКА Анатолія Васильовича, поділяючи ваш невимовний біль та схиляючи голови у глибокій скорботі. Нехай пам’ять про нього буде вічною, а його світла душа знайде спокій у Небі, де вона оберігатиме нас. Україна пам’ятає своїх героїв, і пам’ять про Анатолія Бичка, як і про тисячі інших воїнів, є основою нашої національної ідентичності та незламності. Ці люди, які свідомо пішли на захист своєї країни, є нашими янголами-охоронцями. Їхня самопожертва надихає нас продовжувати боротьбу і будувати сильну, незалежну державу, за яку вони віддали свої життя. Важливо, щоб такі події, як вшанування пам’яті загиблих, ставали частиною нашої колективної свідомості, зміцнюючи дух єдності та взаємодопомоги у громадах. Завдяки таким героям, як Анатолій Бичок, Україна стоїть і обов’язково переможе. Ми пам’ятаємо і ніколи не забудемо.