Церемонія прощання з Сергієм Устенком розпочнеться о 10:00 біля Палацу культури «Світлопільський», де збереться громада, щоб вшанувати пам’ять Героя та висловити співчуття його рідним і близьким. Місто втратило не просто воїна, а справжнього патріота, який не вагаючись віддав своє життя за мирне майбутнє нашої країни. Поховають захисника на Приютівському кладовищі, що стане місцем вічного спочинку для багатьох українських Героїв.

Сергій Устенко народився 17 січня 1975 року в затишному селі Протопопівка Олександрійського району. Згодом його родина переїхала до Олександрії, де він зростав і формувався як особистість. Навчання Сергій розпочав у школі №8, а далі продовжив освіту в ПТУ №17, здобуваючи фах токаря-фрезерувальника. З юних років Сергій демонстрував працьовитість та відповідальність.

Свою трудову діяльність Сергій Устенко розпочав на заводі токарем, докладаючи зусиль для розбудови мирної України. Він створив міцну сім’ю, одружився, і в його житті з’явилися діти, які були його найбільшою гордістю та сенсом життя. Протягом певного часу Сергій працював за кордоном, займаючись будівельними роботами, але коли на рідну землю прийшла повномасштабна війна, він без вагань повернувся до України, щоб стати на захист своєї Батьківщини, своєї сім’ї та свого народу. Його рішення було яскравим свідченням глибокого патріотизму та незламної волі.

У шкільні роки Сергій Устенко активно займався туризмом, досліджуючи мальовничі куточки України та світу. Це захоплення розвинуло в ньому любов до пригод та широту світогляду. Він був відомий своєю порядністю, життєрадісністю, а також тим, що був люблячим чоловіком та батьком. Його працьовитість, постійне прагнення до нових знань та вмінь вирізняли його серед інших. Серед його улюблених захоплень були футбол, який він пристрасно підтримував, та риболовля, що дарувала йому моменти спокою та єднання з природою. Сергій Устенко обожнював проводити час зі своєю родиною, цінуючи кожну мить, проведену разом. Він мав багато вірних друзів і завжди був готовий прийти на допомогу тим, хто її потребував, що свідчить про його велике серце та чуйність.

У травні 2024 року Сергія Устенка було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Після мобілізації він був направлений на навчання до Іспанії, де отримав необхідну підготовку для виконання найскладніших завдань на передовій. Цей період підготовки свідчить про його рішучість та готовність до боротьби. Мужньо і до кінця виконавши свій військовий обов’язок, Герой Сергій Устенко героїчно загинув 28 липня 2024 року. Трагедія сталася під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області, на одному з найгарячіших ділянок фронту. Він віддав найцінніше – своє життя – за свободу та незалежність України, за майбутнє своїх дітей та всього українського народу.

Олександрія схиляє голову перед подвигом Сергія Устенка. Його ім’я навічно вписане в історію нашої країни як символ незламності та самопожертви. Вічна слава Герою! Його пам’ять житиме в серцях українців, нагадуючи про ціну свободи та важливість єдності.