🕯Сьогодні, 20 серпня, могло б виповнитися 43 роки Солянику Володимиру Вікторовичу, але жорстока війна забрала його життя. Назавжди 43 роки.

Володимир Вікторович народився 20.08.1980 р. в мальовничому селі Шняківка. Своє життя він присвятив захисту України.

У 1998 році Володимир закінчив Сальненську вечірню школу, а влітку того ж року здобув професію водія в Ніжинському ДТСААФ. У грудні 1998 року був призваний до лав Збройних Сил України, де служив у Пирятині й у 1999 році звільнився у почесному званні сержанта.

У 2004 році Володимир створив сім’ю, і в них народилася донька Альона. Він тривалий час працював у Києві на кар’єрах, а згодом – вантажником у ТОВ “Кріоло”. У 2019 році Володимир одружився вдруге, а у 2020 році на світ з’явився син Андрій.

З початком повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, Володимир Вікторович став на захист Батьківщини, пішовши добровольцем до ЗСУ. Він мужньо служив старшим стрільцем-механізованого батальйону, відважно воюючи у складі 66-ї моторизованої штурмової бригади на Лиманському напрямку.

Востаннє спочили Воїна у його рідному селі Шняківка. Світла пам’ять про справжнього патріота, українського воїна, який віддав найцінніше – власне життя, захищаючи нас та мирне українське небо, назавжди залишиться у серцях тих, хто знав, любив і поважав Володимира. Вічна слава та безмежна шана Герою! 🇺🇦