Сьогодні, 21 березня, ми згадуємо Олександра Григоровича Калініча, якому назавжди 39 років. Ця дата нагадує нам про загиблого Героя, який віддав своє життя за вільну Україну. З глибокою скорботою та великою шаною вшановуємо пам’ять нашого земляка.

Олександр Калініч народився 21 березня 1983 року в селі Галиця. З 1989 по 2000 рік він навчався в Галицькій загальноосвітній школі, де виявив свою любов до футболу та музики. Олександр був учасником народного самодіяльного оркестру сопілкарів сільського будинку культури, що свідчить про його творчі здібності та активну участь у громадському житті.

У 2000 році Олександр вступив до Ніжинського Державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя, обравши спеціальність «Історія та правознавство». Його прагнення до знань та розуміння минулого відображають його глибокий інтелектуальний потенціал. З 2003 по 2005 рік він проходив військову службу у місті Очаків Миколаївської області, демонструючи свою відданість та готовність захищати країну.

Олександр був коханим чоловіком та турботливим батьком. Він дуже любив життя, будував плани та мріяв про майбутнє, але війна перекреслила всі його сподівання. З перших днів російського вторгнення Олександр Калініч добровільно приєднався до територіальної оборони міста Бровари, а згодом вступив до лав Збройних Сил України. Був оператором радіорелейної станції, виконуючи важливі завдання з забезпечення зв’язку.

29 грудня 2022 року Олександр загинув у бою за Україну, виконуючи бойове завдання. Його героїзм та самовідданість назавжди залишаться в пам’яті українського народу. 6 грудня 2023 року на честь загиблого Захисника на фасаді Галицького ЗЗСО було встановлено меморіальну дошку, щоб вшанувати його подвиг та нагадувати про його жертовність.

Сьогодні ми схиляємо голови в знак поваги та скорботи за нашим воїном. Пам’ять про Героя назавжди залишиться в наших серцях. Його приклад мужності та відваги буде надихати майбутні покоління українців. Вічна пам’ять та слава Герою!

🕯️ Вічна та світла пам’ять Герою!