Сьогодні, 23 жовтня 2025 року, Окнянська громада з глибоким сумом прощається зі своїм сином, молодшим сержантом Романом Павловичем Матушевським, позивний «Терен». Його шлях воїна розпочався з перших днів повномасштабного вторгнення, коли він став до лав захисників України.

Життя Романа обірвалося 7 червня 2025 року під час виконання бойового завдання із відсічі збройної агресії в районі населеного пункту Катеринівка Краматорського району Донецької області. Він вважався зниклим безвісти, але його відвага та самопожертва не будуть забуті.

Роман Матушевський народився і виріс у мальовничому селі Чорна. Тут він здобув освіту, створив міцну сім’ю та виховав доньку. Його знали як надзвичайно добру, чуйну та відповідальну людину, яка завжди готова була прийти на допомогу. Його щира усмішка та підтримуюче слово зігрівали серця оточуючих.

Він безмежно любив свою родину, турбувався про батьків і був гордим прикладом мужності та людяності для своєї доньки. Для побратимів «Терен» був не просто колегою по зброї – він був справжнім братом. Його спокій, врівноваженість та здатність приймати зважені рішення в найскладніших ситуаціях викликали глибоку повагу.

Його відвага, людяність і щирість назавжди залишаться в пам’яті тих, хто мав честь його знати. Він назавжди залишиться в пам’яті усміхненим, добрим і незламним воїном. Його мрією було мирне життя у вільній Україні, заради якого він боровся до останнього подиху, не знаючи страху.

У рідному селі Чорна односельці, друзі та знайомі зібралися, щоб віддати останню шану Герою. Коридор пошани, квіти та українські прапори – все це висловлювало глибоку повагу та скорботу громади. Сльози на очах присутніх свідчили про те, наскільки важливим був Роман для кожного.

«Він мріяв про мирне життя у вільній Україні, тому й боровся за нього. За це й віддав своє життя. Дякуємо, Герою, що боронив рідну землю, рідну домівку, кожного з нас», – зазначив заступник Окнянського селищного голови Павло Прачук.

На церемонії прощання були присутні друзі та побратими зі спецпідрозділу «Азов», які з болем згадували «Терена» як відданого воїна, вірного друга, турботливого батька та справжню людину честі. Вони прочитали над труною молитву українського націоналіста.

«Тричі — Слава! Слава! Слава! Пам’ятаємо! Помстимося!» – пролунали слова, що символізують вічну пам’ять про Героя. Трикратний траурний салют сповістив про місце його вічного спочинку.

Його загибель – це безсмертя. Наш священний обов’язок – пам’ятати, якою ціною здобувається кожен клаптик української землі. Окнянська селищна рада та вся громада висловлюють найщиріші співчуття рідним, близьким і побратимам Захисника. Низько схиляємо голови перед його мужністю. Нехай Господь дарує втіху скорботним серцям і вічний спокій світлій душі Романа.