Сьогодні, 23 червня 2025 року, українська громада з глибоким сумом і невмирущою вдячністю згадує справжнього Героя України, воїна, який віддав своє життя за нашу свободу  Пахольчука Володимира Миколайовича. Йому могло б виповнитись 35 років, але жорстока російсько-українська війна забрала його життя занадто рано. Володимир Пахольчук, колишній житель мальовничого села Бірки Любомльської територіальної громади, був одним із тих, хто без вагань став на захист рідної землі, показавши приклад незламної мужності та самопожертви. Його ім’я навічно вписане в літопис української державності як символ боротьби за незалежність. Кожен Герой України заслуговує на вічну пам’ять та шану.

Пам’ятний день 14 жовтня 2023 року став трагічним для родини та всієї України. Саме тоді, під час виконання надскладного бойового завдання поблизу населеного пункту Райгородка, що на Луганщині, Володимир Пахольчук поліг смертю хоробрих. Він не просто загинув  він віддав своє життя, захищаючи кожного з нас, нашу Батьківщину від підступних російських загарбників. Його героїчний вчинок є нагадуванням про високу ціну, яку Україна платить за своє майбутнє, за мирне небо над головою своїх громадян. Ми усвідомлюємо, що такі втрати є непоправними, але вони також є джерелом невичерпної сили духу для всієї нації. Пам’ять полеглих героїв  це фундамент нашої стійкості, і Володимир Пахольчук є одним із них.

Ми щиро висловлюємо глибокі співчуття всім рідним та близьким загиблого Героя. Біль втрати Володимира розділяє вся громада, розуміючи масштаб цієї непоправної трагедії. Його подвиг, його вірність присязі та готовність стояти до кінця  це те, що надихає нас продовжувати боротьбу. Пам’ять про Володимира Пахольчука житиме вічно в наших серцях, слугуючи маяком для майбутніх поколінь. Він був і залишається взірцем патріотизму та відданості, справжнім воїном України, який до останнього подиху боронив цілісність і суверенітет своєї країни. Ми ніколи не забудемо його жертву у цій російсько-українській війні, яка триває.

Кожен такий день пам’яті  це не лише скорбота, а й нагода згадати про те, що свобода не дається даром. Вона виборюється кров’ю та потом найкращих синів і дочок українського народу. Герої не вмирають  вони живуть у нашій пам’яті, у наших перемогах, у наших щоденних зусиллях будувати сильну і незалежну Україну. Нехай світла пам’ять про Володимира Пахольчука стане символом нашої незламності та рішучості до перемоги. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, і будемо нести цю пам’ять крізь роки, передаючи її нашим дітям та онукам.

Сьогодні ми не тільки вшановуємо 35-річчя з дня народження Володимира, а й підтверджуємо нашу непохитну віру у справедливість і неминучу перемогу. Кожен воїн України, який захищає нашу країну, є частиною великої та героїчної історії. Нехай ця історія ніколи не буде забута. Вічна слава Герою України, який обрав шлях безстрашного захисника! Його приклад нагадує нам, що є цінності, за які варто боротися до останнього, і що є герої, чиї імена ми повинні пам’ятати завжди. Ми будемо прагнути миру, за який боровся Володимир, і вдячно пам’ятати його внесок у наше вільне майбутнє.