24 березня 2025 року, Гребінківська селищна територіальна громада, зокрема Ксаверівсько-Пінчуківський старостинський округ, схилилася в глибокій скорботі. Ксаверівка Друга стала місцем останнього спочинку Героя – Цимбалюка Сергія Миколайовича. Цей день назавжди залишиться в пам’яті громади як день втрати та вшанування подвигу.

Від рідного дому, де лунали щасливі дитячі голоси та вирувало життя, до кладовища в Ксаверівці тягнувся безкінечний потік людей. Це були небайдужі сусіди, давні знайомі, шкільні друзі, шановні вчителі – усі, чиї серця зігрівала світла особистість Сергія. Кожен відчував біль втрати, кожен прагнув віддати останню шану Герою, який віддав своє життя за Україну.

Військові побратими, з важкими серцями та сльозами на очах, несли труну з тілом Сергія. Вони втратили не просто бойового товариша, а справжнього брата по зброї, з яким пліч-о-пліч долали небезпеки та випробування на передовій. Їхня мужність та відвага були прикладом для всіх.

Скорботні ридання супроводжували всю траурну процесію. Мати, з розбитим серцем, не могла повірити у непоправну втрату свого сина. Дружина, втративши коханого чоловіка, знаходила в собі сили, щоб підтримати дітей, які осиротіли без батька. Їхня любов та підтримка були безмежні.

На кладовищі зібралися всі, хто знав і любив Сергія. З глибоким сумом промовляли слова прощання над його могилою, згадуючи його безмежну доброту, щирість, неймовірну мужність та непохитну відданість Україні. Присутні пообіцяли зберегти пам’ять про його подвиг та передавати цю історію з покоління в покоління, щоб майбутні нащадки знали своїх героїв.

Коли труну опустили в землю, над Ксаверівкою пролунав прощальний салют, віддаючи шану Герою. Небо ніби плакало разом з людьми, оплакуючи втрату Цимбалюка Сергія Миколайовича. Земля прийняла його в свої обійми, а пам’ять про нього назавжди залишиться у серцях тих, хто його знав та любив. Ксаверівка Друга і вся громада Гребінківщини ніколи не забудуть свого Героя.

Вічна слава Герою! Вічна пам’ять!