Сьогодні, 24 липня, минає рівно рік з дня, як пішов у вічність Володимир Іванов, справжній патріот, чиє життя було нерозривно пов’язане з боротьбою за незалежну, вільну Україну. Його шлях — це приклад незламності духу та відданості своїй батьківщині.

Ще в далекому 80-90-х роках минулого століття Володимир активно виступав за вихід України зі складу Радянського Союзу, палко підтримував українізацію та невтомно відстоював українську мову. Його громадянська позиція проявлялася і під час Помаранчевої революції 2004 року, коли він боровся з фальсифікаціями виборів. Наступним етапом його боротьби став Майдан, де він брав активну участь у подіях, що призвели до декомунізації країни. Володимир також займався волонтерською діяльністю, допомагаючи тим, хто цього потребував.

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, Володимир Іванов без вагань пішов до війська, аби захищати свою країну від ворога. Він служив у Територіальній обороні, а згодом долучився до лав 144-ї бригади, демонструючи приклад мужності та самопожертви.

Свій останній бій Володимир зустрів під Костянтинівкою, де героїчно стримував ворожий прорив, віддавши своє життя за мирне майбутнє України. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях.

Ми пам’ятаємо. Ми вшановуємо. Ми ніколи не забудемо подвиг Володимира Іванова.