Сьогодні, 24 лютого, Україна згадує трагічну дату – четверту річницю повномасштабного вторгнення. Цей день назавжди закарбувався в нашій колективній пам’яті, змінивши долі мільйонів. Саме в цей день тиша світанку була розірвана вибухами, ознаменувавши початок нового, нескінченного відліку нашої боротьби за свободу та незалежність. Ми відзначаємо не лише річницю війни, але й Національний день молитви. В цей особливий час ми схиляємо голови перед Богом та перед світлою пам’яттю тих, хто безстрашно віддав своє життя за волю України. Наша єдність у спільній молитві відчувається по всій країні: вдома, у величних храмах, на небезпечній передовій, у найвіддаленіших куточках світу – але всі ми об’єднані одним серцем та спільною метою.

Чотири роки нескінченного болю, невимовних втрат, але водночас – чотири роки неймовірної мужності та незламності духу українського народу. Ми молимося за наших героїчних воїнів, які щодня і щоночі захищають нашу землю та небо. Молимося за родини, які з тривогою та надією чекають своїх близьких. Молимося за поранених воїнів та тих, хто перебуває у ворожому полоні. Молимося за дітей, які змушені дорослішати надто швидко, вчачись бути сильними перед лицем жорстоких випробувань. Молимося за кожне життя, яке було зранене цією жахливою війною.

Ми щиро дякуємо Богові за кожен новий ранок, який ми зустрічаємо на нашій рідній землі. Просимо сили для наших невтомних захисників, мудрості для наших лідерів, незламної витримки для всього українського народу, і, найголовніше, справедливого і тривалого миру для нашої улюбленої України.

Схиляючи голови у скорботі, ми ніколи не схилимо наш дух. Наша віра в перемогу сильніша за будь-який страх. Наша пам’ять про полеглих – вічна. Наша єдність – непорушна. Світла пам’ять полеглим героям. Честь та безмежна вдячність живим. Молитва – це наша зброя за Україну. Надія – це наш шлях до Перемоги. 🇺🇦