25 серпня 2025 року – сумна дата для Новоукраїнської громади, адже в цей день відбулося прощання з нашим земляком, захисником України, солдатом Збройних Сил України – Кірдяшкіним Володимиром Вікторовичем. Володимир народився 19 липня 1980 року у Новоукраїнці. Він здобував освіту у школі №4, де його знали як порядну, працьовиту та доброзичливу людину. Після школи служив в армії, здобув військову спеціальність механіка-водія. Повернувшись додому, Володимир працював у сільському господарстві, а згодом присвятив значну частину свого життя залізниці, працюючи монтером колії. Його цінностями були родина, дім та праця. Особливо цінував час, проведений із сином Сергієм, з яким любив рибалити. З юності захоплювався електронікою, був майстром на всі руки та завжди готовий допомогти іншим. Володимир жив мирним життям, мріючи про майбутнє для себе та сина, але війна кардинально змінила його долю. Восени 2022 року він був мобілізований. У лавах ЗСУ служив механіком-водієм, але, як справжній патріот, виконував найскладніші бойові завдання, був і піхотинцем, і штурмовиком. Пройшов важкий бойовий шлях, брав участь у запеклих боях за Бахмут та інші міста на Донеччині. Загинув наш герой 12 травня 2024 року на Харківщині, біля населеного пункту Іванівка Куп’янського району. За свідченнями побратимів, Володимир до останнього прикривав відхід свого підрозділу під сильним вогнем ворога, залишившись один на опорному пункті. На пропозиції здатися він відповів відмовою, залишившись вірним присязі та честі. Тривалий час його доля була невідомою. Під час прощальної церемонії міський голова Олександр Корінний зазначив: «Життя Володимира стало прикладом мужності, вірності та любові до рідної землі. Пам’ять про його жертовний подвиг залишиться назавжди в серцях вдячних українців. Він відійшов у вічність як Герой, але його ім’я житиме у пам’яті народу. Вічна слава Герою! Слава Україні!» Ми висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким. Скорбимо разом з вами.