🕯Сьогодні ми згадуємо солдата Очковського Владислава Анатолійовича, чий день народження, 25 травня, затьмарений жорстокою війною. Йому назавжди залишиться 26 років. Владислав народився 25 травня 1997 року у мальовничому селі Хвилівка. Його юність пройшла у Ніжинській гімназії №17, де він здобував знання та формував свій характер. Згодом, він продовжив навчання у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту, де отримав професійну освіту.

У 2018 році Владислав вирішив присвятити себе служінню Україні та вступив до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, що дислокується у Житомирі. Він був учасником АТО, де проявив мужність та відданість своїй країні. Після завершення контракту, Владислав повернувся до цивільного життя та працював у аеропорту Жуляни. Проте, з першого дня повномасштабного вторгнення, він знову став на захист рідної землі, не вагаючись ні хвилини. Владислав був справжньою душею компанії, його друзі поважали та любили за щирість та доброту.

На жаль, 31 січня 2024 року, поблизу населеного пункту Кліщіївка, обірвалося життя Героя. У Владислава залишилась мама, сестра та кохана дівчина, для яких він був опорою та підтримкою. 20 листопада 2024 року на фасаді Ніжинської гімназії №17 було відкрито меморіальну дошку на честь Владислава Очковського, щоб увічнити його подвиг для майбутніх поколінь. Світла пам’ять про цього справжнього патріота, українського воїна, який віддав своє життя, захищаючи нас і мирне українське небо, назавжди залишиться в серцях тих, хто знав, любив і поважав Владислава. Вічна слава та шана Герою! 🇺🇦