Сьогодні, 25 червня минає друга річниця з дня загибелі капітана Руслана Миколайовича БРАСЛАВСЬКОГО.

Браславський Руслан Миколайович народився 9 лютого 1978 року
в селі Уланів Хмільницького району Вінницької області.

3 1985 по 1993 роки навчався в Уланівський загальноосвітній школі. У 1993 році вступив у Немирівський будівельний технікум, який закінчив у 1997-му (навчався за спеціальністю «технік-будівельник-технолог»). У 1997 році вступив до Одеської державної будівельної академії будівництва та архітектури, яку успішно закінчив у 2001 році.

Трудову діяльність
розпочав 2002-го: працював у Хмільницькому професійнотехнічному училищі Nº40 на посаді майстра виробничого навчання.
3 2003 року працював у Хмільницькому міжгосподарському відділі капітального будівництва на посаді головного спеціаліста (20 років свого життя віддав цій праці).

Руслан захоплювався риболовлею та велоспортом. Гарний спеціаліст, фахівець своєї справи, життя в якого було наповнене планами на майбутнє. Багато хотілося зробити, та всі плани на життя зруйнувала війна. Руслан не стояв осторонь, коли на його землю прийшли окупанти. «Якщо не я, то хто?» – риторично повторював серцю.
Тож пішов на передову.

25 червня 2023 року біля населеного пункту Привілля Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області, виконуючи бойове завдання, старший лейтенант Браславський Руслан Миколайович загинув смертю хоробрих за
волю і незалежність України.

Відповідно до наказу Командувача військ оперативного командування «Північ» від 14.06.2024 Nº464 Браславському Руслану Миколайовичу присвоєно військове звання капітан (посмертно).

У чоловіка залишилася мама Любов Василівна, дружина
Світлана, донька Вікторія та сестра Тетяна.

Вічна пам’ять і слава йому! Вічна пам’ять і слава всім тим, хто віддав своє життя за свободу, мир і незалежність Української держави. 🕯️

#герої_не_вмирають
#героямслава