Сьогодні, 26 вересня, громада попрощалася з Героєм, солдатом Рапасієм Віталієм Івановичем. Він був кулеметником стрілецького відділення 2 батальйону територіальної оборони. Віталій загинув 17 вересня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Степногірськ, що на Запоріжжі, у Василівському районі. На Алеї Слави зібралися рідні, побратими, друзі та численні мешканці громади, аби віддати останню шану полеглому воїну. Траурна процесія супроводжувала Віталія Рапасія як справжнього Героя. У скорботній тиші звучали слова вдячності за його незламну мужність, вірність обов’язку та глибоку любов до рідної землі. Люди схиляли голови, зберігаючи у серцях пам’ять про воїна, який віддав своє життя заради свободи та незалежності України. Все його життя було нерозривно пов’язане з рідним селищем. Тут він народився, здобував освіту, працював та мріяв про мирне, щасливе майбутнє. Його знали як добру, щедру, працьовиту та веселу людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Як і всі, він мав свої плани, надії та прагнув бачити свою країну вільною та мирною. На жаль, цим мріям не судилося збутися. Під час церемонії поховання Віталію Рапасію були віддані найвищі військові почесті. Матері Героя було вручено Державний Прапор України, який зняла з домовини почесна варта. На честь полеглого солдата пролунав трикратний стрілецький салют, що став символом останньої шани. Ми вічно пам’ятатимемо ім’я кожного Захисника, хто, пожертвувавши всім, став на захист нашої Батьківщини. Їхні життя, їхні жертви та сльози їхніх рідних – це невимовна ціна нашої перемоги. Вічна пам’ять і глибока шана вірному сину України!