Сьогодні, 26 квітня 2025 року, минає 39 років з дня трагічної події, що назавжди увійшла в історію як найбільша техногенна катастрофа – вибух на Чорнобильській АЕС. Ця подія нагадує нам про важливість обережності та відповідальності у використанні технологій, а також про героїзм тих, хто ліквідовував наслідки аварії.

Саме цього дня, у 1986 році, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, розташованій у місті Прип’ять Київської області, сталися два потужні вибухи. Вони призвели до страшних наслідків: загинули люди, тисячі втратили свої домівки, а значні території були заражені радіацією. Найбільше постраждала територія була відселена та отримала назву Зони відчуження, яка охоплює близько 30 кілометрів навколо станції.

Радянська влада намагалася приховати масштаби катастрофи не лише від власних громадян, а й від світової спільноти. Однак приховати правду було неможливо. Аварія на ЧАЕС визнана найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих, так і за економічними збитками та довгостроковими екологічними наслідками. Наслідки Чорнобильської катастрофи відчуваються й досі, нагадуючи про необхідність піклування про безпеку та навколишнє середовище.

Вшанування пам’яті жертв Чорнобильської трагедії – це не лише данина минулому, а й важливий урок для майбутніх поколінь. Це нагадування про ціну людської недбалості та важливість відповідального ставлення до технологічного прогресу. Щороку в Україні та в усьому світі проводяться заходи, присвячені цій сумній даті, аби вшанувати пам’ять загиблих ліквідаторів та постраждалих, а також нагадати про необхідність запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

Важливо пам’ятати, що Чорнобиль – це не лише катастрофа, це й героїзм тих, хто ціною власного життя рятував інших, ліквідуючи наслідки аварії. Їхній подвиг заслуговує на вічну пам’ять і глибоку шану. У цей день ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих і висловлюємо подяку всім, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії.