Сьогодні, 26 лютого, в Опішнянському державному художньому ліцеї ім. Василя Кричевського відбувся важливий майстер-клас з медіаграмотності на тему: «Медіастійкість: безпека в епоху штучного інтелекту». Інструктором виступив Євген Бриж.

💡Це надзвичайно актуальна ініціатива! В епоху стрімкого розвитку штучного інтелекту, медіаграмотність стає ключовою навичкою для кожного. Майстер-клас охопив низку важливих тем, спрямованих на захист від інформаційних загроз:

🔸Когнітивні викривлення мозку та їх вплив на сприйняття інформації.
🔸Методи розпізнавання справжніх фотографій від згенерованих штучним інтелектом зображень.
🔸Способи виявлення та уникнення фейкових сторінок у соціальній мережі Facebook.

Когнітивні викривлення можуть підштовхувати людей до прийняття інформації, яка здається правдивою, навіть якщо вона не відповідає дійсності. З розвитком генеративного штучного інтелекту, відрізнити реальні фото від згенерованих стає дедалі складніше. Фейкові сторінки активно поширюють неправдиві новини, маніпулятивні матеріали, щоб впливати на громадську думку, публікують підроблені посилання на фальшиві сайти з метою викрадення паролів або банківських даних, видають себе за знайомих або офіційні установи для виманювання особистої інформації, а також штучно збільшують популярність для накрутки лайків, коментарів та поширень.

Як ефективно боротися з когнітивними викривленнями мозку?
✅Ретельно перевіряйте інформацію, використовуючи різноманітні джерела для порівняння та аналізу.
✅Аналізуйте аргументи: чи підкріплені вони доказами, чи базуються лише на емоційному впливі?
✅Уважно ставтеся до заголовків: якщо вони надмірно емоційні або сенсаційні, обов’язково перевіряйте факти, які в них висвітлюються.
✅Не поспішайте з висновками: робіть паузу перед тим, як реагувати на отриману інформацію.

🤔А як же розпізнати справжні фотографії від згенерованих штучним інтелектом?
Існує декілька ключових ознак, на які варто звертати увагу:
– Очі, зуби, вуха, пальці – штучний інтелект часто допускає помилки при генерації симетричних частин тіла. Наприклад, очі можуть бути розташовані асиметрично, зуби виглядати розмитими, а пальці – мати зайві або викривлені фаланги.
– Якщо збільшити фото, можна побачити розмиті або нерівномірні текстури, особливо на шкірі, волоссі або тканинах одягу.
– Рандомні артефакти – наприклад, зайві предмети на фото, які не виглядають природньо.
– Якщо на фото є текст, він може бути кривим, частково спотвореним або складатися з безглуздих символів.

Що стосується фейкових сторінок у Facebook, важливо перевіряти прозорість сторінки. Це один з найбільш ефективних методів виявлення несправжніх акаунтів. У розділі «Прозорість сторінки» можна знайти наступну інформацію:
– Дата створення сторінки – якщо сторінка з’явилася нещодавно, це може викликати підозри.
– Історія зміни назви сторінки – шахраї часто змінюють назву, щоб приховати справжню мету сторінки.
– Країна, з якої керують сторінкою – якщо сторінка позиціонує себе як українська, а адміністратори знаходяться в інших країнах, це може викликати питання.

Під час майстер-класу учасники мали змогу відпрацювати практичні вправи, що допомогли їм ефективно перевіряти інформацію, розвивати критичне мислення та уникати пасток маніпуляцій. Такий досвід сприяє підвищенню медіаграмотності та інформаційної безпеки в сучасному цифровому світі.

(Підготувала Інна Вербіло)