Віталій Анатолійович Поліщук народився 26 лютого 1972 року в селі Поливанівка, Магдалинівського району Дніпропетровської області. З 1973 року його родина переїхала до селища Єлизаветградківка (Гайдамацьке) Олександрівського району Кіровоградської області. Після завершення навчання в Єлизаветградківській середній школі, Віталій здобув спеціальність водія, навчаючись у Кіровоградському ДТСАФ. Згодом він проходив строкову військову службу в місті Яворів, де служив командиром танку та отримав звання сержанта.

У 2016 році Віталій Поліщук підписав контракт з 55 окремим автомобільним батальйоном. З 2017 року він брав безпосередню участь в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. У 2018-2019 роках, для виконання завдань, був переведений до військової частини 1479 у місті Ічня Чернігівської області. З 2022 року і до повномасштабного вторгнення, Віталій виконував завдання у військовій частині в місті Балаклея. З 30 травня 2024 року він був звільнений з 55 окремого автомобільного батальйону та переведений до 22 бригади у місті Костянтинівка, Бахмутського району Донецької області.

Вічна пам’ять Герою. 14 червня 2024 року, під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району, життя Віталія Анатолійовича обірвалося внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Після цього він вважався безвісти зниклим з 14 червня 2024 року по 19 серпня 2025 року.

За свою відданість Україні Віталій був нагороджений медаллю «Відзнака президента України за участь в Антитерористичній операції» 17 лютого 2016 року, медаллю «Учасник АТО», а також особливою відзнакою 55 окремого автомобільного батальйону. Він був мужнім, сміливим та незламним захисником, який стояв на захисті України та кожного з нас.

Церемонія прощання з нашим героєм зібрала численну громаду, яка прийшла віддати шану його подвигу. На його честь пролунали залпи військового салюту, що підкреслило його неоціненний внесок у захист Батьківщини. На жаль, словами важко загоїти глибоку рану втрати. У цей гіркий момент ми поділяємо горе з рідними та близькими, схиляючи голови в глибокій скорботі. Пам’ять про Віталія, нашого захисника, назавжди залишиться в серцях його рідних, побратимів, друзів та всіх, хто знав його. Ми ніколи не пробачимо російським окупантам цю страшну втрату. Вічна пам’ять і слава Герою! Шана та доземний уклін!