Україна вкотре схиляє голову в скорботі, віддаючи шану своїм Героям, які поклали життя за свободу та незалежність. Сьогодні ми згадуємо Андрія Михайловича Петріва, молодшого сержанта, що народився і виріс у мальовничому селі Гвіздівці. Його шлях, сповнений відданості та професіоналізму, трагічно обірвався під час виконання бойового завдання на Донеччині. Андрій Петрів назавжди залишиться в пам’яті українського народу як приклад незламності духу та самопожертви.

Життя Андрія було сповнене прагнення до знань та розвитку. Він здобув загальну середню освіту у рідних Гвіздівцях, а потім продовжив навчання у престижному Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Його вибір факультету архітектури, будівництва та декоративно-прикладного мистецтва свідчив про творчий потенціал та бажання створювати, а не руйнувати. Після завершення навчання, Андрій Петрів успішно працював у Києві, де його талант знайшов застосування у сфері архітектурного проектування, будівельного менеджменту, комерційного та приватного дизайну. Він був справжнім фахівцем своєї справи, залишаючи по собі помітний слід у кожному проєкті.

З початком повномасштабної агресії, Андрій, як і тисячі свідомих українців, не зміг стояти осторонь. У червні 2022 року він добровільно приєднався до лав Збройних Сил України, залишивши мирне життя та улюблену професію заради захисту Вітчизни. Це рішення засвідчило його глибокий патріотизм та безмежну любов до України. На фронті Андрій Петрів проявив себе як відважний та відповідальний військовослужбовець, якому довіряли найскладніші завдання. Він гідно ніс службу, усвідомлюючи важливість кожного кроку на шляху до перемоги.

Трагічна звістка про загибель Андрія Михайловича Петріва надійшла 02 грудня 2024 року. Йому був лише 31 рік, повний планів, мрій та нереалізованого потенціалу. Він віддав найцінніше – своє життя – за наше майбутнє, за мирне небо над Україною. Ця втрата є непоправною не лише для родини та близьких, а й для всієї громади села Гвіздівці та всієї України. Пам’ять про його подвиг буде вічно жити в серцях українців.

Похований воїн-герой у рідному селі Гвіздівці, де пройшли його дитячі роки та де він завжди залишатиметься сином своєї землі. Його могила стане місцем вшанування та пам’яті для наступних поколінь, нагадуючи про ціну, яку Україна платить за своє існування. Вічна і світла пам’ять нашому Герою! Навіки у наших серцях! Ми пам’ятатимемо кожного, хто став на захист нашої Батьківщини. Ми ніколи не забудемо їхню жертовність.

« повернутися