Сьогодні, 29 червня 2025 року, українська земля вшановує пам’ять своїх захисників, відзначаючи сумну річницю втрати одного з них – старшого солдата Руслана Олександровича Калічина, Героя з мальовничого села Містки. Рівно рік тому, 29 червня 2024 року, його життя обірвалося у запеклому бою за Батьківщину, що стала для багатьох українців символом незламності та самовідданості. Ця дата навіки вкарбована в історію Пустомитівської територіальної громади як день великої скорботи та безмежної гордості за свого земляка. Руслан Калічин, народжений 24 січня 1988 року, ще у молоді роки обрав шлях захисника. Протягом 2014-2015 років він був безпосереднім учасником антитерористичної операції на сході України, де вперше зіткнувся з жорстокою реальністю війни. Вже тоді, стоячи на захисті суверенітету країни, він демонстрував неабияку мужність та відвагу. Після повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Руслан без вагань знову став до лав Збройних Сил України, розуміючи всю відповідальність моменту та загрозу, що нависла над рідною державою. Його вірність Військовій присязі була непохитною, а бажання боронити свою землю – безмежним. Свій останній бій Руслан Олександрович прийняв поблизу населеного пункту Сокіл, що на Покровському районі Донецької області. Саме там, на передовій, він віддав найцінніше – своє життя – заради нашого спільного майбутнього, заради миру та свободи України. Його загибель є болючою втратою для родини, друзів, побратимів та всієї громади, яка знала і поважала Руслана. Вшанування пам’яті цього Героя є не лише нашим обов’язком, але й необхідністю для збереження історичної справедливості та формування покоління, що цінуватиме мир і свободу. Пустомитівська територіальна громада, глибоко сумуючи, висловлює щирі співчуття та слова підтримки рідним та близьким загиблого Героя. Ця втрата відчувається кожним членом громади, адже Руслан був не просто військовим – він був сином, братом, другом, і насамперед – справжнім патріотом. Пам’ять про Героя Калічина житиме вічно у серцях тих, хто його знав, і стане символом незламності духу українського народу. Вшанування пам’яті таких воїнів є запорукою того, що їхня жертва не буде марною. Ми зобов’язані пам’ятати ціну нашої незалежності, яка оплачена життями таких відважних воїнів, як Руслан. Його подвиг слугує нагадуванням про те, що свобода не дається задарма. Вічна пам’ять про Руслана Олександровича Калічина та його самопожертва назавжди залишиться з нами, надихаючи на боротьбу і перемогу. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях, у кожному вільному подиху, у кожному світанку мирної України. Вічна слава Героям!🇺🇦