Сьогодні, через три роки, ми згадуємо Івана Назарчука, чия світла пам’ять продовжує жити в наших серцях. Довга, як рік і чотири місяці, була його остання дорога додому. Він був відданим сином України, воїном 95 ОДШБ, 13 батальйону, 3 роти. Головний сержант роти матеріального забезпечення батальйону логістики військової частини А 0281, Назарчук Іван Володимирович, народжений 24 лютого 1976 року, завжди залишався вірним військовій присязі, демонструючи незламну стійкість та надзвичайну мужність. Іван віддав своє життя 29 березня 2022 року поблизу населеного пункту Кам’янка, що в Ізюмському районі Харківської області, внаслідок вибухової травми та численних осколкових поранень. З 29 березня 2022 року по 19 травня 2023 року він вважався безвісти зниклим, що лише підкреслює важкість втрати та глибину болю, який відчуває його родина та побратими.

Іван був прикладом наполегливої праці та щирої відданості своїй справі. Його завзяття та майстерність надихали оточуючих. Він завжди ділився своїми знаннями та досвідом, допомагаючи іншим. Сьогодні ми, його співвітчизники, зобов’язані берегти пам’ять про Героя. Ми маємо ділитися його історією, щоб вона жила вічно, нагадуючи про його подвиг та самопожертву. Вшановуючи його пам’ять, ми підтримуємо дух тих, хто продовжує боротися за свободу і незалежність України. Нехай пам’ять про Івана Назарчука завжди буде з нами, надихаючи на подвиги та нагадуючи про ціну миру.

Іван Назарчук – справжній герой, чий внесок у захист України неоціненний. Його ім’я має бути викарбуване в історії нашої країни. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, і робимо все можливе, щоб їхні імена ніколи не були забуті.