🕯Сьогодні, 30 березня, Україна схиляє голови перед пам’яттю солдата Галагана Олексія Васильовича, який мав відзначати свій 41-й день народження, але його життя трагічно обірвала війна. Вічна пам’ять Герою!

Олексій народився 30.03.1982 року в селі Хороше Озеро Борзнянського району. Його життєвий шлях розпочався у Ніжинській ЗОШ № 1, де він навчався з 1988 по 1999 рік. Після школи Олексій здобув професію електромонтера у ПТУ № 2, що відкрило йому двері до трудової діяльності.

Трудова діяльність Олексія була різноманітною. Він працював на будівництві, а останнім часом знайшов своє покликання у Ніжинському драматичному театрі імені Михайла Коцюбинського, де він реалізовував себе як творча особистість.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, Олексій не залишився осторонь. Він став на захист своєї Батьківщини, вступивши до лав Збройних сил України. Олексій служив у військовій частині А4784, демонструючи мужність та відвагу у боротьбі за свободу та незалежність України.

Трагічна звістка про загибель Олексія прийшла 19.10.2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Його життя було віддане за Україну, за наше мирне небо. Він до останнього подиху залишався вірним присязі та своєму народу.

В пам’ять про Олексія залишилися батьки, яким висловлюємо глибокі співчуття та підтримку в цей важкий час. Олексій Галаган похований на Алеї Слави у місті Ніжин, де його подвиг вшановують як приклад героїзму та самовідданості.

Світла пам’ять про Олексія, справжнього патріота та українського воїна, назавжди залишиться в серцях тих, хто знав, любив і поважав його. Його героїзм надихає нас на боротьбу за перемогу.

Вічна слава та шана Герою! 🇺🇦