Сьогодні, 30 вересня, вся Україна згадує Олександра Сергійовича Михайлова, захисника, якому сьогодні могло б виповнитися 51 рік. На жаль, життя героя обірвалося, і назавжди йому залишиться 49. Його незламний дух, безмежна мужність та відданість рідній Україні назавжди закарбуються в наших серцях та пам’яті прийдешніх поколінь.

Олександр Михайлов народився 30 вересня 1974 року в мальовничому місті Херсон. З 1991 по 1993 рік він здобував професію електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування у Херсонському професійно-технічному училищі. Після навчання працював на Херсонському судноремонтному заводі. Його прагнення до знань не спинялося, і він заочно навчався протягом трьох років у Київському державному університеті технології та дизайну. Довгий час Олександр Сергійович успішно працював на різних підприємствах столиці України – міста Києва.

З вересня 2013 року доля привела Олександра Михайлова до села Шатура, що на Ніжинщині, де він знайшов свій дім.

Життя героя змінилося з 21 лютого 2023 року, коли він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Олександр Сергійович проходив військову службу у одній з військових частин на Харківському напрямку, захищаючи свободу та незалежність нашої держави.

На жаль, 18 квітня 2024 року, мужній воїн Олександр Михайлов відійшов у вічність, перебуваючи в госпіталі міста Харкова. Його шлях захисника завершився, але пам’ять про його подвиг житиме вічно.

Церемонія прощання та поховання Олександра Сергійовича відбулася в селі Шатура, Лосинівської громади, де його тепло зустрічали рідні та близькі.

15 липня 2024 року, на знак безмежної поваги та вдячності загиблому воїну, на будинку, де Олександр Михайлов проживав разом зі своєю мамою, було урочисто встановлено меморіальну дошку. Це місце стане символом його життя та жертовності.

Сьогодні ми схиляємо голови в знак глибокої поваги та щирої скорботи. Світлий спомин про нашого відважного воїна, Олександра Михайлова, назавжди залишиться в наших серцях. Вічна шана і пам’ять справжньому Герою України!