Вшанування пам’яті Героя: Михайло Гербей

Сьогодні, 31 березня, Україна схиляє голови в пам’ять про полеглого Героя – старшого сержанта Михайла Гербея. Йому могло б виповнитися 54 роки… Ця дата – нагадування про втрату та біль, який переживає його родина, побратими та всі, хто знав Михайла.

Михайло народився у місті Хуст Закарпатської області. Його дитинство пройшло в Мукачеві, де він закінчив молодшу школу. Згодом родина переїхала до Івано-Франкового, де Михайло здобув середню освіту. Ці місця стали частиною його дитинства та юності, формуючи його характер та світогляд.

У 1989 році Михайло вступив до Львівського лісотехнічного інституту, обравши спеціальність “Технологія деревообробки”. Освіта стала фундаментом для його майбутньої професійної діяльності, хоча доля склалася так, що він обрав інший шлях – шлях захисника України.

Він пройшов строкову військову службу у 1994-1996 роках. Після служби працював на різних підприємствах, зокрема у ВАТ “ЯВІР” (1999-2001) та ТзОВ «Західно-український гольф та кантрі-клуб» (2021-2023). Ці періоди його життя демонструють його працьовитість та вміння адаптуватися до різних умов.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Михайло не залишився осторонь. 21 лютого 2023 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. Він став на захист рідної землі, демонструючи мужність та відвагу.

У серпні 2023 року під час бойових дій Михайло отримав важке поранення. Чотири місяці медики боролися за його життя, проте 23 грудня його серце зупинилося… Його життя обірвалося, але пам’ять про нього житиме вічно.

Михайло був люблячим сином, чоловіком, батьком, братом і другом. Його світлий образ назавжди залишиться в серцях рідних та побратимів. Він був опорою для своєї родини, прикладом для друзів та товаришів.

У Героя залишилися батьки Орися та Мирослав, дружина Галина, доньки Анастасія й Дарина, а також син Максим. Його родина втратила найдорожче, але пам’ять про Михайла буде їхньою найбільшою гордістю.

Михайло був щирим, дружелюбним і життєрадісним. Таким він залишиться у нашій пам’яті. Його оптимізм та життєлюбство були прикладом для багатьох. Він завжди знаходив час для підтримки та допомоги.

Згадаймо сьогодні нашого воїна у молитвах… Схиляємо голови на знак поваги і шани. Герої не вмирають, доки живе пам’ять про них! Пам’ять про Михайла Гербея буде жити вічно, як символ мужності та самовідданості.

🕯️ Вічна пам’ять і слава Герою!