Сьогодні, 31 березня, ми з глибокою скорботою та вдячністю згадуємо Владислава Сергійовича Клюйка, якому мало виповнитися 30 років, але йому навіки 28… Його героїзм, незламна воля та безмежна відданість Україні назавжди залишаться у наших серцях. Пам’ять про Владислава Клюйка, справжнього патріота, житиме вічно.

Владислав народився 31 березня 1995 року в селищі Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області. У 2001 році він розпочав навчання у Лосинівській середній школі І-ІІІ ступенів, яку успішно закінчив у 2012 році. Після завершення школи Владислав вступив до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя на природничо-географічний факультет, водночас здобуваючи освіту на військовій кафедрі. Це дозволило йому стати офіцером запасу. Випуск з університету відбувся у 2017 році.

З 2020 року Владислав проходив службу у навчальному зенітному ракетно-артилерійському полку. У 2021 році він був звільнений в запас. 10 березня 2022 року, у складний для України час, Владислав був мобілізований до військової частини в місті Ніжин. Він брав активну участь в обороні міста, за що був удостоєний статусу учасника бойових дій та відзнаки Президента України «За оборону України». Його мужність та відвага стали прикладом для багатьох.

Восени 2022 року Владиславу було поставлено страшний діагноз – анапластична великоклітинна лімфома. Протягом року він мужньо боровся з хворобою, демонструючи незвичайну силу духу. На жаль, 18 вересня 2023 року Владислав Клюйко пішов з життя. Світла пам’ять про Героя, який віддав життя за Україну, назавжди залишиться у серцях усіх, хто його знав.

Світлий спомин про мужнього Героя назавжди залишиться в наших серцях. Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас! Герої не вмирають!