🕯Сьогодні, 31 березня, ми згадуємо старшого лейтенанта Клюйка Владислава Сергійовича, який, на жаль, не зміг відзначити свій 28-й день народження через трагічні обставини війни. Його життя обірвалося, але пам’ять про нього житиме вічно.

Владислав народився 31 березня 1995 року в мальовничому селищі міського типу Лосинівка, що на Ніжинщині, Чернігівської області. З раннього дитинства він був частиною місцевої громади, відвідував Лосинівську середню школу І-ІІІ ступенів, де здобував знання з 2001 по 2012 рік. Його шкільні роки були наповнені друзями, навчанням та першими кроками у доросле життя.

Після закінчення школи Владислав вступив до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Тут він обрав природничо-географічний факультет, демонструючи інтерес до навколишнього світу. Паралельно з цим, Владислав здобував військову освіту на відповідній кафедрі, що дозволило йому стати офіцером запасу після випуску в 2017 році. Це свідчить про його відповідальність та готовність служити своїй країні.

У 2020 році Владислав розпочав службу в навчальному зенітному ракетно-артилерійському полку, відомому як 169 навчальний центр. Він віддано виконував свій військовий обов’язок. У 2021 році він був звільнений в запас, але події наступного року показали, наскільки важливим було його рішення присвятити себе захисту України.

З початком повномасштабного вторгнення, 10 березня 2022 року, Владислав був мобілізований до військової частини А3160. Він не вагаючись став на захист рідної землі, беручи участь в обороні міста Ніжин. Його героїзм та відданість були відзначені статусом учасника бойових дій та відзнакою Президента України «За оборону України». Ці нагороди підкреслюють його внесок у боротьбу за свободу та незалежність України.

На жаль, восени 2022 року Владиславу поставили страшний діагноз – анапластична великоклітинна лімфома. Протягом року він мужньо боровся з хворобою, демонструючи неймовірну силу духу та волю до життя. Але, на жаль, 18 вересня 2023 року Владислав пішов з життя, залишивши незабутній слід в серцях тих, хто його знав.

У Владислава залишилися батьки та молодший брат. Батько та брат продовжують служити в лавах Збройних Сил України, гідно несучи службу та вшановуючи пам’ять про свого героя. Владислав назавжди залишиться взірцем мужності, патріотизму та незламної віри.

19 вересня 2023 року старшого лейтенанта поховали на кладовищі в селі Лосинівка Ніжинського району. Його приклад буде надихати на подвиги та боротьбу за вільну Україну. Світла пам’ять про справжнього патріота, українського воїна, який віддав своє життя, захищаючи нас і мирне українське небо, назавжди залишиться в серцях тих, хто знав, любив і поважав Владислава. Вічна слава та шана Герою!🇺🇦