🕯 Сьогодні, 4 червня, ми з глибоким сумом і невимовним болем в серці вшановуємо пам’ять наймолодших жертв війни – дітей України, чиї життя передчасно обірвала жорстока збройна агресія російської федерації. В Сумській області, на жаль, загинуло 22 дитини. Кожна дитяча втрата – це незагоєна рана для всієї України.

Ми завжди пам’ятатимемо Антіпова Єгора, який трагічно загинув внаслідок ворожого обстрілу мирного міста Глухова. Його юне життя забрала війна.

Ці діти України вже ніколи не відчують радості шкільного дзвоника, не пізнають першого кохання, не створять власні родини, не зможуть реалізувати свої світлі мрії. Їхні життя обірвалися внаслідок безжальних бомбардувань, варварських обстрілів та жорстокої окупації. Кожна дитяча смерть – це невимовна трагедія, яка назавжди залишає глибокий шрам у серці кожного українця. Ми ніколи не забудемо їхні імена.

Цей день – це не лише день скорботи, а й суворе нагадування всьому світові про ту жахливу ціну, яку Україна щоденно платить за свою свободу та незалежність. Це потужний заклик до справедливості та невідворотного покарання для кожного, хто винен у цих жахливих злочинах. Ми повинні бути непохитно єдиними у своїй боротьбі за нашу спільну перемогу, за справедливість, за те, щоб жодна дитина в Україні більше ніколи не гинула від ворожої зброї. Пам’ятаємо кожного.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших маленьких янголів та щиро розділяємо горе родин, які втратили найдорожче у світі. Немає слів, які б могли загоїти ці пекучі рани. Вічна пам’ять невинним дитячим душам. Україна пам’ятає.