Сьогодні, 4 червня, Україна з глибоким сумом згадує дітей, чиє життя трагічно обірвала російська агресія. Це день пам’яті про тих, хто ніколи не зможе вирости, здійснити свої мрії, відчути тепло батьківських обіймів після школи, створити ще один шедевр на полотні чи заспівати улюблену пісню. 😔🕯️

Біля меморіального комплексу ми зібралися разом, щоб вшанувати їхню світлу, щемливу і вічну пам’ять. Це пам’ять про кожну дитину, чию долю безжально знищила війна. Ми не маємо права мовчати, не маємо права забути ці трагедії. Їхні імена назавжди закарбовані у наших серцях, а наш святий обов’язок – зробити все можливе, щоб жодна дитина більше не стала безневинною жертвою війни.

Війна забрала у нас найцінніше – дитячі життя, сповнені надій і мрій. Кожна втрачена дитина – це незагоєна рана на тілі України. Ми повинні пам’ятати про їхню невинність і беззахисність, щоб ніколи не допустити повторення подібних трагедій. Наш обов’язок – боротися за мирне майбутнє, де кожна дитина матиме можливість рости у безпеці та любові.

Сьогодні ми згадуємо не лише імена загиблих дітей, а й їхні мрії, сподівання та нереалізований потенціал. Ми повинні зробити все, щоб їхня пам’ять жила вічно, а їхні імена стали символом нашої боротьби за справедливість і мир. Нехай світло їхніх душ освітлює наш шлях до перемоги, і нехай ніколи більше не буде війни, яка забирає життя невинних дітей.

Пам’ятаймо про кожну дитину, чиє життя обірвала війна. Пам’ятаймо, щоб ніколи не допустити подібного знову. Ми повинні бути гідними їхньої пам’яті, захищаючи майбутнє наших дітей та будуючи мирну і процвітаючу Україну.