Сьогодні, 5 жовтня, виповнюється три роки від дня, коли обірвалося життя нашого земляка, лейтенанта, командира 3-го мотопіхотного взводу, справжнього Героя-захисника з міста Жовті Води — **Віктора Проценка**. Його подвиг та самовідданість назавжди закарбуються в історії нашої громади та всієї України.

5 жовтня 2022 року, під час виконання надзвичайно важливого бойового завдання поблизу міста Бахмут на Донеччині, Віктор отримав поранення, яке, на жаль, виявилося несумісним із життям. Він залишився вірним військовій присязі та офіцерському званню Збройних Сил України до останнього свого подиху. Його мужність у боротьбі за нашу свободу є прикладом для всіх нас.

Віктору Проценку було лише 31 рік… Життя, сповнене планів та надій, трагічно обірвалося на полі бою. Його поховали з усіма військовими почестями у рідному місті Жовті Води. На території нашої громади досі проживають його батьки, які несуть у своїх серцях невимовний біль непоправної втрати. Ми глибоко співчуваємо їхньому горю.

У цей скорботний день ми схиляємо голови у глибокій шані та з безмежною вдячністю згадуємо подвиг Віктора Проценка. Його самопожертва заради мирного майбутнього України не буде забута. Пам’ять про нього житиме у серцях його близьких, друзів, побратимів та всіх, хто цінує свободу і незалежність нашої держави.

**Вічна слава і світла пам’ять Віктору Проценку!**

Віктор Проценко, молодий офіцер, загинув, захищаючи Україну. Його ім’я навіки вписане у книгу Героїв, які віддали найцінніше за нашу свободу. Битва під Бахмутом стала останнім випробуванням для багатьох українських воїнів, і Віктор серед них показав приклад незламності. Життя Віктора Проценка – це символ боротьби за незалежність. Його батьки, які залишилися в Жовтих Водах, щодня згадують свого сина. Три роки минуло, але біль втрати не вщухає. Ми повинні пам’ятати кожного Героя, хто захищав нашу землю. Подвиг Віктора Проценка, як і подвиг усіх загиблих захисників, навіки залишиться в наших серцях. Нехай пам’ять про Віктора Проценка живе вічно.