Сьогодні, 6 вересня 2025 року, виповнюється 11 років від дня трагічної загибелі Героя Віньківщини Лемешова Михайла Федоровича. Це сумна дата, яка нагадує про його самопожертву та відданість Україні. Михайло Федорович народився 21 листопада 1972 року у мальовничому селі Петрашівка, де провів своє дитинство та юність. Отримав освіту в місцевій школі, завжди вирізняючись прагненням до знань та повагою до оточуючих. Його шлях до захисту Батьківщини розпочався 2 грудня 1992 року, коли його було призвано на службу до лав Збройних Сил України у місті Васильків Київської області. Там він здобув досвід військової служби, залишившись прапорщиком на тривалі 13 років. Після завершення контракту, доля привела його до Харкова, де він планував розпочати нове життя. Проте, вибух повномасштабної війни змінив його плани. 27 квітня 2014 року, не вагаючись, Михайло Лемешов був мобілізований Чугуївським ОРВК та вирушив до зони проведення антитерористичної операції (АТО). Там, протягом майже п’яти місяців, він мужньо захищав суверенітет та територіальну цілісність нашої держави. Він обіймав посаду головного сержанту взводу у складі 22-го батальйону територіальної оборони міста Харкова, демонструючи відвагу та професіоналізм. Його найбільшою мрією було повернутися додому, до рідних та друзів, побачити свого єдиного сина Романа на мирній українській землі. На жаль, ця мрія залишилася нездійсненною. 6 вересня 2014 року, у віці 41 року, ворожа куля обірвала життя цього відважного захисника. Трагедія сталася у селищі міського типу Новоайдар, що на Луганщині. Михайла Федоровича Лемешова поховали з усіма військовими почестями у його рідному селі Петрашівка. Його ім’я назавжди закарбоване в історії Віньківщини як ім’я справжнього Героя. Ми пам’ятаємо його подвиг, його відвагу та його самопожертву заради мирного майбутнього України. Вічна пам’ять і слава Захиснику! Пам’ятаємо…