Сьогодні відбулася важлива подія – 83 державні нагороди було передано родинам полеглих захисників України. Це стало болючим нагадуванням про ціну, яку ми платимо за свободу.

Зал був переповнений горем і шаною. Мати, що втратила сина-героя, з ніжністю цілувала орден – символ його мужності та самопожертви. Кожна родина, кожен близький тримав цю нагороду, як найцінніший скарб, як частинку їхнього героя. Діти, чиї батьки віддали життя за Україну, з гордістю вигукували: «Героям слава!». Вони, можливо, ще малі, але вже розуміють, хто такі справжні Герої.

Ця церемонія – лише видима частина тієї величезної трагедії, яку переживає наша країна. Кожна нагорода – це обірване життя, нездійснені мрії, невимовний біль втрати. Це ціна, яку ми платимо за мир і незалежність.

Важко знайти слова, які б могли виразити всю глибину нашої скорботи та вдячності. Ми можемо лише схилити голови перед подвигом цих людей і пообіцяти, що їхня жертва не буде марною. Наш обов’язок – бути гідними їхньої пам’яті, будувати сильну та процвітаючу Україну, за яку вони віддали своє життя. Пам’ять про Героїв має жити вічно в наших серцях, надихаючи на нові звершення та перемоги.

Ми повинні пам’ятати кожного, хто віддав своє життя за Україну. Їхні імена мають бути викарбувані в історії нашої держави. Ми повинні підтримувати їхні родини, допомагати їм пережити цю важку втрату. І найголовніше – ми повинні зробити все можливе, щоб така трагедія ніколи не повторилася.

У ці скорботні дні ми єдині у своїй жалобі та рішучості. Ми віримо в перемогу України, віримо в те, що правда переможе, і що світло переможе темряву. Слава Україні! Героям слава!