Сьогодні, 9 жовтня 2025 року, Україна вшановує пам’ять Сергія Василика, стрільця-санітара з села Луганка, який три роки тому загинув у бою за нашу незалежність. Сергій Василик, якому назавжди залишиться 48 років, віддав своє життя, захищаючи Батьківщину. Його подвиг є прикладом незламності духу та відданості.

Він служив у 3 механізованому відділенні 1 механізованого взводу 2 механізованої роти. У 2022 році, під час виконання бойових завдань на Херсонщині, Сергій отримав поранення, які виявилися несумісними з життям. До останнього свого подиху він залишався вірним військовій присязі, з честю та відвагою виконуючи свій громадянський обов’язок.

Пам’ять про Сергія Василика, як і про всіх загиблих Героїв України, назавжди залишиться в наших серцях. Низький уклін та вічна слава Герою! Його самопожертва нагадує нам про високу ціну миру та свободи, за яку борються наші захисники.

Кожна втрата – це глибока рана для всієї країни. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за майбутнє України. Родина Сергія Василика та вся громада села Луганка зберігають світлу пам’ять про свого земляка, який став прикладом мужності та патріотизму.

Ця трагічна дата – 9 жовтня – є днем скорботи та глибокої поваги до подвигу воїнів. Сергій Василик – це не просто ім’я, це символ незламності українського народу. Його життя, обірване війною, нагадує про важливість єдності та підтримки наших Збройних Сил.

Історія Сергія Василика – це історія багатьох українців, які стали на захист своєї землі. Його відвага та жертовність є невичерпним джерелом натхнення для прийдешніх поколінь. Ми повинні пам’ятати про ціну, яку платить Україна за свою свободу, і гідно вшановувати пам’ять тих, хто поклав за неї своє життя.