🕯️Сьогодні, з глибоким сумом, Україна відзначає 9-ту річницю з дня загибелі справжнього захисника Батьківщини, Вадима Олександровича Наумова. Його життя стало прикладом беззавітної відданості та мужності, а пам’ять про його подвиг назавжди закарбована в історії нашої держави.
Народившись 18 серпня 1992 року в Козятині, Вадим з юних років виявляв різнобічні таланти. Він захоплювався музикою, майстерно грав на гітарі, був частиною місцевої рок-групи, де його творча енергія знаходила вихід. Проте, окрім мистецтва, він відчував сильний зв’язок зі своєю країною та її долею.
Коли Україна переживала переломні моменти Революції Гідності взимку 2013-2014 років, Вадим не залишився осторонь. Він активно брав участь в охороні громадського порядку в столиці, демонструючи свою громадянську позицію. 1 грудня 2013 року він стояв у кордоні Внутрішніх військ на Банковій, захищаючи будівлю Адміністрації Президента – це був один із перших його кроків на шляху до захисту своєї країни.
Згодом, у березні 2014 року, Вадим Олександрович продовжив свою службу як військовослужбовець Національної гвардії України. Він виконував важливі завдання, зокрема охороняв резиденцію колишнього президента «Межигір’я», що свідчило про його готовність виконувати будь-які накази задля безпеки держави.
Упродовж червня-липня 2014 року Вадим Наумов брав безпосередню участь у бойових діях на Донеччині, де обстановка була вкрай напруженою. Він ніс службу на блокпосту поблизу Слов’янська, виконуючи свій обов’язок із честю та незламністю. Його присутність там, у серці конфлікту, була надзвичайно важливою для стримування ворожих сил.
Фатальний день настав 1 вересня 2014 року. 22-річний солдат Вадим Наумов героїчно загинув, відбиваючи чисельний напад бойовиків, які атакували блокпост Національної гвардії. Цей критичний пункт знаходився на мосту через річку Кальміус, неподалік села Василівка Старобешівського району Донецької області. Його самовідданий вчинок, незважаючи на значну перевагу противника, дозволив врятувати життя його побратимів та сповільнити просування ворога.
Ми пам’ятаємо Вадима Олександровича як справжнього Героя, чий жертовний шлях став символом незламності українського духу. Вічна пам’ять та безмежна слава Героям, які віддали своє життя за вільну та незалежну Україну! Їхні імена назавжди залишаться в наших серцях, а їхні подвиги будуть надихати прийдешні покоління.🇺🇦
Герої не вмирають…
