Ефективний захист зернових культур є критично важливим для забезпечення стабільного та високого врожаю. Зернові культури постійно піддаються атакам різноманітних шкідників та хвороб, які можуть суттєво знизити якість і кількість збору. Саме тому своєчасний та комплексний підхід до обробки посівів є запорукою успішного сільськогосподарського сезону.

Наразі, особливо в крайових смугах посівів зернових колосових культур, спостерігається активне заселення рослин хлібними клопами, зокрема клопом-шкідливою черепашкою (90%) та елією гостроголовою (10%). Ці шкідники є одними з найнебезпечніших для зернових, адже їхня життєдіяльність безпосередньо впливає на формування колоса та якість зерна.

Після успішної перезимівлі, у прохолодні дні клопи залишаються на поверхні ґрунту або у нижньому ярусі стеблостою. Проте з настанням теплої та сонячної погоди, коли температура перевищує +18 °C, починається масовий літ цих шкідників. Цей період збігається з фазою кінця кущіння – початком трубкування озимих культур, що є першим оптимальним часом для проведення цільового обприскування посівів інсектицидами, особливо крайових смуг, шириною 50-100 метрів. Такий підхід у стратегії захисту зернових культур дозволяє ефективно обмежити поширення шкідників.

Клопи-черепашки завдають значної шкоди, проколюючи хоботком стебла нижче зародка колоса та висмоктуючи сік. Це призводить до утворення перетяжок, стебла довго залишаються зеленими, але не утворюють колосся і поступово відмирають. Укол у стрижень колоса може викликати повну або часткову білоколосість. Самки клопів відкладають яйця, зазвичай по сім у два ряди, на листках або стеблах зернових. Період яйцекладки триває 40-50 діб, а плодючість самок може сягати від 50 до 300 яєць, залежно від умов. Відродження личинок очікується наприкінці ІІ – у ІІІ декадах травня, що також є важливим періодом для моніторингу та захисту зернових.

Заходи з обмеження чисельності та шкодочинності імаго клопа-черепашки проводяться при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ). Для перезимувалих клопів ЕПШ становить 2-4 особини на 1 кв. м, а за посушливих умов – 1-2 екземпляри на 1 кв. м. При перевищенні цих показників, надважливо планувати обробки інсектицидами, рекомендованими «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Така обробка в цей період також ефективна проти інших поширених шкідників, таких як злакові п’явиці, злакові попелиці, хлібні блішки, пшеничні трипси та хлібні пильщики, забезпечуючи комплексний захист зернових культур.

Окрім хлібних клопів, на озимих та ярих колосових культурах активно спостерігається живлення червоногрудої (звичайної) та синьої п’явиць, різних видів злакових попелиць (звичайна злакова попелиця, черемхова), пшеничних трипсів, цикадок (шестикрапкова, смугаста), смугастих хлібних блішок, гусениць злакової листовійки, а також літ хлібних пильщиків (чорний, звичайний хлібний) і злакових мух. Кожен з цих шкідників вимагає уваги для успішного захисту зернових.

Червоногруда п’явиця завдає шкоди вівсу, ячменю, твердій пшениці, кукурудзі та просу. Жуки вигризають поздовжні отвори в листках, а личинки скелетують листя, що призводить до його засихання та пригнічення росту рослин.

За теплої та сухої погоди злакові попелиці інтенсивно розмножуються, утворюючи до 10-12 генерацій за вегетаційний період. Вони знебарвлюють або навіть червоніють у місцях пошкоджень, а також є переносниками вірусних захворювань злаків, що створює подвійну загрозу для захисту зернових культур.

Пшеничний трипс пошкоджує колоскові лусочки, квіткові плівки та ості. Висмоктування соку цими шкідниками призводить до часткової білоколосості та щуплозерності. Пошкодження прапорцевого листка може ускладнити вихід колосу. Тепла суха погода сприяє їх масовому розмноженню.

Економічні пороги шкодочинності для інших шкідників: імаго червоногрудої п’явиці у фазу виходу в трубку – 10-15 екз./1 кв. м; злакових попелиць – 10 екз./1 стебло при 50% заселеності; хлібних блішок у фазу кущіння – 6-8 екз./1 кв. м при 5-10% пошкоджених рослин; імаго пшеничних трипсів у фазу колосіння – наливу зерна – 50-100 екз./100 п. с., або 8-10 екз./1 колос. Дотримання цих ЕПШ є ключовим для раціонального захисту зернових.

Окрім шкідників, зернові культури також схильні до розвитку різноманітних хвороб. На озимій пшениці відмічається септоріоз, борошниста роса, бура листкова іржа, піренофороз. На озимому та ярому ячмені – темно-бура та смугаста плямистості, септоріоз. При значному розповсюдженні цих хвороб, посіви необхідно обробити фунгіцидами, які також рекомендовані «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Особливу загрозу під час цвітіння зернових колосових культур становить ураження фузаріозом колосу, особливо за високої вологості повітря та частих дощів. За потреби необхідно негайно провести захисні обробки зареєстрованими препаратами, щоб зберегти якість майбутнього врожаю зернових.

Всі роботи з обмеження чисельності шкідливих організмів та хвороб необхідно проводити суворо при перевищенні ЕПШ та виключно дозволеними препаратами згідно з «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються лише особи, які пройшли медичний огляд, навчання та мають Посвідчення на право роботи з пестицидами. Під час роботи із засобами захисту рослин слід неухильно дотримуватись Державних санітарних правил та норм ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001, щоб забезпечити безпеку та ефективність заходів щодо захисту зернових культур.

Громада у соцмережах: