Вплив тваринництва на довкілля: екологічні аспекти та шляхи вирішення

Тваринництво відіграє важливу роль у сільському господарстві України, забезпечуючи населення продуктами харчування. Однак, інтенсивний розвиток галузі, без дотримання екологічних норм, призводить до значного антропогенного навантаження на довкілля. Проблеми, пов’язані з тваринництвом, включають забруднення повітря і води, деградацію ґрунтів, накопичення відходів та втрату біорізноманіття.

Основні екологічні проблеми тваринництва:

• Викиди забруднюючих речовин в атмосферу (аміак, метан, сірководень).
• Забруднення поверхневих та підземних вод гноєм, послідом, нітратами та фосфатами.
• Деградація ґрунтів через надмірне внесення органічних добрив.
• Утворення великої кількості гною та посліду, що потребують належної утилізації.
• Ризик поширення інфекційних хвороб.

Гній та послід як побічні продукти тваринництва:

Однією з найсерйозніших проблем є утворення значної кількості гною та посліду. Згідно з Законом України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», гній класифікується як побічний продукт II категорії. Закон визначає можливі способи використання гною:

• Виробництво органічних добрив та покращувачів ґрунту після стерилізації.
• Компостування або перетворення на біогаз.
• Переробка на органічні добрива для внесення в ґрунт.
• Використання в якості палива для спалення.
• Обробка для фармацевтичного, хірургічного, промислового або сільськогосподарського виробництва.

Важливо, щоб зберігання гною відбувалося у герметичних спорудах. Створення гноярок відкритого типу заборонено і тягне за собою відповідальність.

Практичні аспекти та шляхи вирішення:

На жаль, незважаючи на законодавчі вимоги, екологічна ситуація не покращується. Господарства продовжують забруднювати довкілля, порушуючи норми утримання тварин. Важливо впроваджувати сучасні системи видалення та переробки гною, як зазначено у ВНТП-АПК-09.06.

Зберігання гною у приватних господарствах має здійснюватися у спеціально відведених місцях з дотриманням санітарних норм. Контроль якості гною повинні здійснювати органи Держпродспоживслужби.

Державні санітарні норми чітко визначають вимоги до вигрібних ям для збирання рідких відходів. Утримання тварин та поводження з відходами повинні відповідати Правилам благоустрою населених пунктів.

Особисті селянські господарства повинні утримувати тварин на відокремлених ділянках, дотримуючись санітарно-захисних зон. Мінімальна відстань до житлової забудови – 15 метрів. Порушення цих правил тягне за собою відповідальність.

Підсумовуючи, для мінімізації негативного впливу тваринництва на довкілля, необхідно:

• Дотримуватися екологічних норм та правил утримання тварин.
• Впроваджувати сучасні технології переробки гною та посліду.
• Здійснювати контроль за якістю гною та дотриманням санітарних норм.
• Підвищувати екологічну свідомість утримувачів тварин.