🟢«Творчість – це моя віддушина»: історія майстрині Світлани Вівюрко, яка віднайшла себе у Ніжині

🟢У кожного своя історія переїзду, адаптації й пошуку себе на новому місці. Майстриня Світлана Вівюрко, яка через війну залишила рідне місто Гірське на Луганщині, змогла не лише знайти новий дім у Ніжині, а й відкрити своє творче «я» по-новому. Її прикраси, сумочки з бусин і брошки – це більше ніж вироби, це спосіб говорити світу про надію, витримку й любов до краси. Своєю історією майстриня поділилася з журналістами Nizhyn Post

🔷Про особисту історію

– Звідки саме Ви родом – з Донецької чи Луганської області? Що спонукало Вас переїхати до Ніжина?

– Я з невеличкого шахтарського містечка Гірське, що на Луганщині. Ми виїхали 6 квітня 2022 року – це була остання евакуація з нашого міста. Було важко лишати домівку, але так було треба… Спершу опинилися на Тернопільщині, а потім зовсім випадково приїхали до Ніжина. І ось уже понад два роки живемо тут.

– Як Вам вдалося адаптуватися до нового міста? Чи відчули підтримку від громади?

– Так, нам допомагали абсолютно незнайомі люди. Згодом я потрапила до відділу культури міської ради – і там мене зустріли з теплом і розумінням. Особливо хочу подякувати Тетяні Федорівні Бассак, його начальниці, яка підтримала мене і допомогла розвивати мою творчість у новому місті.

– Як Ваш досвід переселенки вплинув на Вашу творчість?

– Творчість була зі мною завжди – вже понад 20 років. Але після вимушеного переїзду вона стала для мене справжнім порятунком. Це був спосіб втекти від тяжких думок. Коли я працюю руками – я відпочиваю душею.

🔷Про творчість і ремесло

– Як Ви почали займатися бісероплетінням та створенням сумочок з намистин? Це нещодавній тренд на просторах інтернету, чесно, дивує, що такий незвичний виріб можна прдбати у Ніжині…

– Я завжди любила рукоділля і пробувала нові техніки. А сумочки з намистин почала плести для доньки. Перша їй не сподобалася, тож я зробила ще одну. А потім ще – і так з’явилося вже багато виробів. Вони – особливі, такий аксесуар не на кожен день – це швидше як доповнення образу: на свято – приміром, випускний, весілля чи інша подібна урочистість.

– Який виріб був для Вас найпам’ятнішим або найбільш емоційним?

– Напевно, брошка у вигляді книжки. Натхнення прийшло після екскурсії до Музею рідкісної книги, що в Ніжині. Там так було цікаво! Просто вражаюче! Цей виріб зробила на емоціях. Я часто бачу ідеї уві сні або просто в природі – іноді це квіти, іноді звуки чи кольори.

– Де Ви шукаєте натхнення для нових робіт?

– Натхнення приходить несподівано. От сьогодні мені хочеться зробити гердан з маками – і я беруся за нього. Якщо щось не подобається – я розбираю виріб і починаю знову. Робота має «гріти».

– Скільки часу зазвичай потрібно на виготовлення однієї прикраси чи сумочки?

– Все залежить від складності та мого настрою. Буває, що на роботу йде два дні, а іноді – тиждень. Але коли я занурена у процес, час не має значення.

🔷️Про виклики і розвиток

– З якими труднощами Ви стикаєтесь як майстриня в новому місті?

– Головна складність – це невпевненість у тому, чи знайдуться тут поціновувачі моєї творчості. Але кожне добре слово, кожна посмішка і вдячність від людей – це надихає продовжувати.

– Чи плануєте Ви розширювати свою справу – наприклад, відкривати онлайн-магазин або навчати інших?

– Такі думки є. Хотілося б ділитися своїм досвідом і навчати інших. Але поки що все йде крок за кроком. Для онлайн-магазину потрібно трохи більше ресурсів і впевненості.

– Яка Ваша мрія як майстрині?

– Поки що найбільша мрія – це перемога України і мир. А ще – щоб люди не відкладали свої бажання. Бо, як я зрозуміла, завтра може бути пізно.

🔷️Про плани та побажання

– Як Ви бачите своє творче майбутнє в Ніжині? Я вже бачу, як воно розвивається – завдяки людям, які підтримують, запрошують на виставки, цікавляться моєю роботою. Це надихає не зупинятись.

– Що б Ви порадили іншим жінкам, які хочуть займатися рукоділлям, але бояться почати? Не бійтеся. Якщо не вийшло з першого разу – спробуйте ще раз. І ще. І ще. Якщо вам хочеться зробити сумочку – робіть. Зараз. Тому що завтра може бути пізно. Я це точно знаю.