Науковці досі знають недостатньо про те, як формуються зорі

Фото: NASA, ESA, CSA, STScI

Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив захоплюючі знімки “пальців” усередині унікальної туманності, що візуально нагадує котячу лапу. Ці неймовірні світлини розкривають деталі ділянок активного формування зірок, розташованих на відстані близько 4000 світлових років від Землі. Це відкриття значно поглиблює наше розуміння процесів зореутворення у Всесвіті.

Туманність NGC 6334, також відома як Туманність Котяча Лапа, знаходиться у сузір’ї Скорпіона. Вона отримала свою назву через характерні округлі регіони, які справді нагадують відбиток лапи домашнього улюбленця. Ця масивна область утворення зір є одним з найбільш активних “зоряних розсадників” у нашій галактиці. Знімки, отримані телескопом Джеймса Вебба, дозволяють вченим побачити ці процеси з безпрецедентною чіткістю.

Фото: NASA, ESA, CSA, STScI

Завдяки унікальній камері ближнього інфрачервоного діапазону (NIRCam), телескоп Джеймса Вебба зміг зафіксувати новонароджені світила, які раніше були приховані щільними хмарами газу та пилу. Астрономи підрахували, що в межах кожного “пальця” туманності існують підмножини структур, що складаються з газу, пилу та численних молодих зірок. Ці дані є ключовими для розуміння початкових етапів життєвого циклу зірок.

На отриманих знімках зоряний пил набуває помаранчево-коричневого забарвлення, тоді як невеликі, візуально порожні плями вказують на наявність щільних ниток пилу, де активно відбувається формування зірок. Масове утворення нових світил простежується у вигляді невеликих вогненно-червоних згустків, розкиданих серед коричневого пилу ближче до центру фотографії. Це свідчить про інтенсивні процеси народження космічних об’єктів.

Деякі масивні синьо-білі зірки, які можна побачити, наприклад, у нижньому лівому куті одного з “котячих пальців”, виглядають значно чіткішими. За поясненнями вчених, це відбувається через те, що будь-який проміжний матеріал між цими світилами та телескопом Джеймса Вебба був розсіяний потужним зоряним випромінюванням. У верхньому куті світлини також помітний яскравий червоно-помаранчевий овал – ймовірно, це щільна область, де лише починається процес формування зірок, на що вказує низька кількість світил на його тлі.

Дослідники зазначають, що процес зореутворення є досить швидкоплинним. Коли масивні молоді світила прориваються крізь оточуючі їх хмари газу та пилу, їхнє світло створює яскраве туманне сяйво, зображене на фото синім кольором. Цей феномен дозволяє вченим спостерігати за еволюцією зірок майже в реальному часі.

Перехід від великої молекулярної хмари до масивних зірок передбачає кілька ключових етапів, які досі не повністю вивчені. Фахівці висловлюють надію, що нові знімки Туманності Котяча Лапа, отримані за допомогою телескопа Джеймса Вебба, допоможуть значно покращити ці знання. Місія Вебба продовжує розкривати раніше приховані аспекти Всесвіту, від детального вивчення процесу зореутворення до спостереження за найдавнішими галактиками, що робить його одним із найважливіших інструментів сучасної астрономії.

Ці відкриття підкреслюють неперевершені можливості телескопа Джеймса Вебба у вивченні космосу та прокладають шлях до нових розумінь формування та еволюції зірок. Кожне нове зображення з цього потужного інструменту відкриває для нас раніше недоступні таємниці Всесвіту, надихаючи вчених на подальші дослідження.

Раніше астрономи вже демонстрували інші неймовірні відкриття, зокрема нововідкриту планету за межами Сонячної системи, маса якої подібна до Сатурна, що ще раз підтверджує значущість місії.