Відносини між Україною та Польщею мають глибоке історичне коріння, що постійно розвивається завдяки інтенсивній співпраці на різних рівнях. Прикладом такої взаємодії є візит делегації з Перемишлянщини до гміни Новогродець у Польщі, який відбувся за запрошенням міського голови Роберта Реліха. У складі української делегації були голова Перемишлянської РДА Орест Краєвський, міський голова Перемишлян Олександр Зозуля, мер Бібрки Тарас Чабан та депутат районної ради Ігор Дяків. Цей візит був націлений на поглиблення українсько-польської співпраці та закладення основ для майбутніх спільних проєктів.

Головною метою поїздки стало підписання угоди про співпрацю між Перемишлянським районом та містом Новогродець. Ця угода передбачає розвиток зв’язків у різноманітних галузях, відкриваючи нові перспективи для обох сторін. Гміна Новогродець, що налічує близько 15 тисяч мешканців, висловила готовність до широкої міжнародної співпраці, яка включатиме економічні, культурні та освітні проєкти. Текст угоди вже попередньо узгоджено, а її офіційне підписання заплановано за участю польської делегації у вересні. Ця домовленість є важливим кроком у зміцненні польсько-українських відносин на місцевому рівні.

Однією з найцікавіших сторін цієї взаємодії є історичний зв’язок між гміною Новогродець та Перемишлянщиною. Значна частина мешканців Новогродецька та, зокрема, села Геральдів, є нащадками людей, виселених зі Свіржа після війни. Ця спільна історія створює унікальний фундамент для співпраці Перемишлянщини та Польщі. Мешканці Геральдова, пам’ятаючи своє походження зі Свіржа, активно підтримують культурні зв’язки. Цікавим є факт, що з ними переїхав і ксьондз, який раніше служив у Свіржі, забравши з костелу образ Матері Божої та Хресну дорогу, які нині зберігаються в одному з костелів Геральдова. Частину села навіть назвали Копань, що свідчить про глибокі корені, які ці люди мають з українськими землями.

Під час візиту відбулася зустріч з мешканцями Геральдова, яка пройшла у теплій та живій атмосфері. Особливо зворушливим було знайомство з Йозефом Комаром, вихідцем зі Свіржа, який, хоч і розмовляє польською, чудово співає українські пісні, зокрема «Ой горілко, біла, біла». Були присутні й інші свідки переселення, а також їхні онуки, що підкреслює важливість збереження історичної пам’яті. Багато хто з них висловив велике бажання відвідати сучасний Свірж, щоб побачити, як змінилося їхнє рідне село. Такі поїздки, найімовірніше, стануть можливими вже наступного літа.

Делегація мала змогу оглянути виставку старих фотографій, які ілюстрували минуле Свіржа. Серед експонатів були зображення останніх власників замку – генерала з дружиною на фоні Свірзького замку, а також каплиці Цетнерів, яка, на жаль, до наших днів не збереглася, залишивши лише каміння на території замку. Також були представлені ескізи, що демонстрували, як виглядав колись ринок у Свіржі – територія, де зараз проживає Гарань, та де розміщувалися аптека й колгоспна контора. Цікавим фактом стало те, що давня дорога до Свіржа не пролягала центром, як зараз, а звертала перед брамою ліворуч, проходячи повз млин до лісництва. У червні в Геральдові відбулося Свято пограниччя, де також була організована виставка старожитностей – предметів побуту, які були вивезені зі Свіржа.

Гміна Новогродець цікава не лише своїми історичними зв’язками, а й економічним потенціалом. На її території розташований великий інвестиційний парк площею до 100 гектарів, що пропонує податкові пільги для інвесторів. Цей парк залучив значні іноземні капітали, зокрема японські інвестиції, що спеціалізуються на виробництві крісел для автомобілів Toyota. Також тут розміщена найбільша друкарня в Європі з німецькими інвестиціями, що друкує книги та пресу. Окрім того, функціонує виробництво гідроциліндрів та гідроприводів для екскаваторів і самоскидів. Це свідчить про високий рівень економічної співпраці та розвитку регіону. Зустріч з делегацією із Сербії, яка підписала угоду з Новогродецем два роки тому, також підтверджує активну міжнародну співпрацю гміни.

Візит делегації з Перемишлянщини до гміни Новогродець став важливим етапом у розвитку українсько-польської співпраці. Він не лише зміцнив існуючі історичні та культурні зв’язки, але й відкрив нові горизонти для економічного та соціального партнерства, демонструючи взаємне бажання до поглиблення польсько-українських відносин.