#тиждень_безбарєрності

У рамках Тижня безбар’єрності в Калинопільському інклюзивно-ресурсном центрі було проведено методичний захід для вихователів закладів дошкільної освіти, спрямований на формування інклюзивного простору та підтримку принципів безбар’єрності в освітньому середовищі.

Сьогодні ми зібралися не просто, щоб відзначити Тиждень безбар’єрності, а щоб глибше замислитися над тим, яким має бути суспільство, в якому кожна людина відчуває себе частиною спільноти.

Безбар’єрність починається з дитинства — саме тому вихователі ЗДО відіграють ключову роль у формуванні ставлення до різноманіття та поваги до кожної дитини. Безбар’єрність — це не лише про пандуси чи ліфти. Це про наші погляди, слова, вчинки. Це про те, щоб кожна людина — незалежно від віку, стану здоров’я, мови, культури чи особливостей розвитку — почувалася частиною суспільства.

Сьогодні ми разом говоритимемо, відчуватимемо, переживатимемо й створюватимемо — простір, у якому усі рівні, бо всі різні.

Що таке безбар’єрність?

Це не лише про пандуси, широкі двері чи кнопки виклику. Безбар’єрність — це коли людина з інвалідністю може реалізувати свої права на рівні з іншими, коли батьки з візочком не стикаються з труднощами в пересуванні, коли літня людина не відчуває себе “зайвою” в цифровому світі.

Безбар’єрність — це про ставлення. Про наше бажання і готовність:

• бачити в кожному — людину;
• поважати відмінності;
• підтримувати замість засуджувати;
• навчати разом, працювати разом, жити разом.

У нашій країні розпочато реформу безбар’єрності, що охоплює освіту, транспорт, державні послуги, інфраструктуру. Проте найголовніший бар’єр — це всередині нас. Це стереотипи, страхи, незнання.

Саме тому такі заходи, як Тиждень безбар’єрності, важливі: вони допомагають навчити дітей повазі, дорослих — відкритості, а всіх разом — небайдужості.

Ми в ІРЦ працюємо не лише з дітьми з особливими освітніми потребами. Ми працюємо над зміною культури — культурою підтримки, довіри та доступності.

І якщо кожен з нас зробить хоча б один крок — підтримати, запитати, послухати, зрозуміти — ми зможемо створити країну без бар’єрів не тільки на папері, а й у реальному житті.

Разом із Валерія Басик , Natalya Yakuhina, Черкаський ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти